Немирівська волость
Немирівська волость | ||||
Центр | Немирів | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 22 884 (1886) | |||
Населення | 19 238 осіб (1886) | |||
Густота | 77 осіб / км² | |||
Наступники | Немирівський район | |||
Немирівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Брацлавського повіту Подільської губернії з центром у містечку Немирів.
Станом на 1885 рік складалася з 22 поселень, 15 сільських громад. Населення — 19 238 осіб (9346 чоловічої статі та 9892 — жіночої), 1665 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 10780 | 5427 |
Приватної власності | 10933 | 7450 |
Іншої власності | 1171 | 994 |
Загалом | 22884 | 13871 |
Основні поселення волості:
- Немирів — колишнє власницьке містечко при річках Яськів і Муша за 17 верст від повітового міста, 696 осіб, 78 дворових господарств, 2 православні церкви, костел, кірха, синагога, 2 єврейських молитовних будинки, мечеть, гімназія, поштова станція, постоялий будинок, гостинний двір, 2 водяних млини, винокурний завод, базари по неділях, середах й п'ятницях. За 1½ версти — Миколаївський жіночий монастир із 3 православними церквами та цегельних заводом.
- Байраківка (Вербки) — колишнє власницьке село, 843 особи, 134 дворових господарства, православна церква, постоялий будинок.
- Боблів — колишнє власницьке село, 827 осіб, 128 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
- Бушинка — колишнє власницьке село, 915 осіб, 128 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Великий Лієв (Кулдаї) — колишнє власницьке село, 649 осіб, 108 дворових господарств, 2 постоялих будинки.
- Вовчок — колишнє власницьке село при річці Вовчок, 73 особи, православна церква, постоялий будинок.
- Головеньки — колишнє власницьке село, 1156 осіб, 186 дворових господарств, постоялий будинок.
- Гунька (Бондури, Тури) — колишнє власницьке село, 513 осіб, 75 дворових господарства.
- Дубочок (Маслівка) — колишнє власницьке село, 578 осіб, 83 дворових господарств, постоялий будинок.
- Зарудинці — колишнє власницьке село, 260 осіб, 42 дворових господарств, православна церква.
- Кароліна — колишнє власницьке село при річці Княжа, 200 осіб, 36 дворових господарств, постоялий будинок, винокурний завод.
- Медвежа — колишнє власницьке село, 687 осіб, 99 дворових господарств, православна церква, постоялий будинок.
- Мухівці — колишнє власницьке село, 1166 осіб, 152 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Язвинка — колишнє власницьке село, 706 осіб, 120 дворових господарств, постоялий будинок.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |