Кирнасівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Селище Кирнасівка
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Тульчинський район
Громада Тульчинська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Перша згадка поч. XVIII (як Краснопілля)
Статус із 2024 року
Площа 6.45 км²
Населення 4929 (01.01.2020)[1]
Густота 827 осіб/км²;
Поштовий індекс 23652
Телефонний код +380 4335
Географічні координати 48°35′29″ пн. ш. 28°58′48″ сх. д. / 48.59139° пн. ш. 28.98000° сх. д. / 48.59139; 28.98000Координати: 48°35′29″ пн. ш. 28°58′48″ сх. д. / 48.59139° пн. ш. 28.98000° сх. д. / 48.59139; 28.98000
Водойма Козариха


Відстань
Найближча залізнична станція: Кирнасівка
До райцентру:
 - фізична: 15,4 км
 - автошляхами: 15,4 км
До обл. центру:
 - фізична: 94 км
 - автошляхами: 95 км
Селищна влада
Адреса 23652, смт Кирнасівка, вул. Незалежності, 52,

Картка громади Селещна голова - Процишена Тамара Василівна

Карта
Кирнасівка. Карта розташування: Україна
Кирнасівка
Кирнасівка
Кирнасівка. Карта розташування: Вінницька область
Кирнасівка
Кирнасівка
Мапа

Кирнасівка у Вікісховищі

Кирнасівка — селище в Україні, у Тульчинській міській громаді Тульчинського району Вінницької області. До 2020 адміністративний центр Кирнасівської селищної ради.

Географія[ред. | ред. код]

Селищем протікає річка Козариха, права притока Кільцівки.

Пам'ятник Т. Г. Шевченку Біля будинку культури

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Клебанської волості Брацлавського повіту Подільської губернії мешкало 2980 осіб, налічувалось 441 дворове господарство, існували православна церква, школа, поштова станція, постоялий будинок, лавка, 5 млинів і винокурний завод[2].

1892 в селі існувало 600 дворових господарств, проживало 3250 мешканців[3].За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 4068 осіб (1915 чоловічої статі та 2153 — жіночої), з яких 3934 — православної віри[4].

Частини міста[ред. | ред. код]

Сучасна Кирнасівка розділена на мікрорайони:

  1. Центр;
  2. СМУ;
  3. Підмети;
  4. Ковальова;
  5. Слобода;
  6. Пожарна;
  7. Бар'як.

Господарка[ред. | ред. код]

18 вересня 1966 року здано в експлуатацію нове підприємство Вінницького бурякоцукротресту — Кирнасівський цукровий завод.

Цукровий комбінат (передбачено закінчення реконструкції до серпня 2013)), завод залізобетонних виробів (закритий та вирізаний на металобрухт).

У наш час [коли?] працюють два підприємства — ТОВ «Едельвейс» (птахокомбінат) та колишній колгосп.

Багато років місцевий колгосп очолював відомий організатор сільськогосподарського виробництва Федір Іванович Гриневич. Показники врожайності основних культур і приросту живої ваги тварин у господарстві практично щорічно були найвищими в районі і в області. Це давало змогу активно вести розширене відтворення виробництва, широко розбудовувати інфраструктуру колгоспу і населенного пункту. Кирнасівка десятиліттями займала високі місця за врожайністю в районі та області. За рекордно високі досягнення, як керівника господарства, Ф. І. Гриневича двічі представляли до удостоєння найвищої нагороди — звання Героя, проте районне начальство, з яким голова колгоспу ніколи не дружив, зажди блокувало цю відзнаку, відбуваючись черговими орденами, яких у нинішнього пенсіонера вже чимало. Мешкає Федір Іванович у рідному селі Вовчок Немирівського району Вінницької області.

Культура та освіта[ред. | ред. код]

У Кирнасівській ЗОШ 1-3 ступенів знаходиться музей творчості Івана Дмитровича Коваля. Краєзнавчий музей, картини у якому писала паралізована людина з великою жагою до життя, у картинах яких він написав відчувається той колорит, то тепло яке він хотів передати (у школі ЗОШ І-ІІІ ст. № 1), ЗОШ І-ІІ ст. № 2 допомагає лісництву дбати про ліс, та інтер'єр виконаний у природничому стилі (на це варто подивитися).

Транспортне сполучення[ред. | ред. код]

Розташоване за 15 км від районного центру Тульчин. До райцентру можна дістатися автомобільною дорогою.

У селищі розташована залізнична станція Кирнасівка на лінії Вапнярка — Зятківці.

На станції зупиняються пасажирські поїзди на Одесу, на Львів, на Умань і Черкаси, а також приміські поїзди сполученням Вапнярка-Зятківці-Христинівка.

На станції Вапнярка можлива пересадка на приміські поїзди сполученням Вапнярка-Жмеринка-Козятин і Вапнярка-Одеса. На станції Христинівка можна пересісти на потяги до Умані та Черкас.

Персоналії[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — С. 8.(рос. дореф.)
  4. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-162. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)

Література[ред. | ред. код]

  • Ки́рнасівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.658

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]