Аполлінарій Ґловінський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аполлінарій Ґловінський
Apollinary Głowiński
Народився 1 травня 1884(1884-05-01)
м. Тернопіль
Помер 10 серпня 1945(1945-08-10) (61 рік)
м. Варшава
Національність поляк
Навчання Академія образотворчих мистецтв у Кракові
Працював у містах Варшава, Тернопіль
Нагороди
Бронзовий Хрест Заслуг
Бронзовий Хрест Заслуг

Аполлінарій Ґловінський (пол. Apollinary Głowiński; 1 травня 1884, Тернопіль — 10 серпня 1945, Варшава) — польський художник і скульптор. Член Товариства заохочення красних мистецтв (від 1938 — член управи), Спілки професійних митців-скульпторів.

Життєпис

Вивчав малярство в Академії образотворчих мистецтв у Кракові (1904—1910) під керівництвом Флоріяна Цинка і Юзефа Панкевича, різьбу в Костанти Лащки. Майстерність удосконалював у Франції (Париж) та Італії. У 1913—1915 роках працював у Польському театрі у Варшаві. Під час Першої світової війни інтернований до Сибіру. 1918 року повернувся до Варшави. Працював переважно у портретному жанрі (бронза, мармур, дерево, гіпс). Учасник виставок у Варшаві, Лодзі, Познані та інших містах.

Творчість

Серед творів Аполлінарія Ґловінського — погруддя Генрика Сєнкевича, Юліуша Словацького, Тадеуша Чацького. Автор пам'ятників у Тернополі Адаму Міцкевичу (відкритий 1923, зруйнований 1942) та Юзефові Пілсудському (відкритий 1935, зруйнований 1940).

Відзнаки

Примітки

  1. Monitor Polski // 1930 nr 13 poz. 23

Джерела