Юліуш Словацький
Юліуш Словацький | ||||
---|---|---|---|---|
пол. Juliusz Słowacki | ||||
![]() | ||||
Народився |
4 вересня 1809 Кременець, нині Україна | |||
Помер |
3 квітня 1849 (39 років) Париж, нині Франція ·туберкульоз | |||
Поховання | Цвинтар Монмартр і катедра святих Станіслава і Вацлава | |||
Країна |
![]() | |||
Діяльність | поет, драматург | |||
Сфера роботи | художня література[d] | |||
Alma mater | Вільнюський університет | |||
Мова творів | польська | |||
Роки активності | з 1830 | |||
Жанр | поезія | |||
Magnum opus | Кордіанd і Балладина[d] | |||
Членство | Коло Справи Божоїd | |||
Рід | Q63531221? | |||
Батько | Євзебіуш Словацький | |||
Мати | Соломія Словацька | |||
Автограф |
![]() | |||
| ||||
![]() | ||||
![]() | ||||
![]() |
Ю́ліуш Слова́цький (пол. Juliusz Słowacki, 4 вересня 1809, місто Кременець, нині Тернопільської області — 3 квітня 1849, Париж) — польський поет і драматург, один із трьох національних поетів-пророків польської літератури поряд із Адамом Міцкевичем і Зиґмунтом Красінським.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 4 вересня 1809 у місті Кременець на Волині. Його батько — Евзебіуш Словацький — був викладачем риторики та поетики Волинського ліцею, автором кількох драматичних творів. Мати — Саломея — була донькою управителя господарства Кременецького ліцею Теодора Янушевського, вірменського походження. Саломеї заледве виповнилося 16 років, коли 14 листопада 1808 вона підписала шлюбний контракт з Евзебіушем Словацьким, старшим від неї на 20 років. Юліуш був єдиною дитиною від цього шлюбу.
У 1811 сім'я Словацьких переїхала до Вільна (Вільнюса) — тут Евзебіуш Словацький працював на кафедрі історії польської літератури Віленського університету. У 1814 батько помер від туберкульозу. Молода вдова з п'ятирічним сином переїхала до Городенки.
У 1818 Саломея вийшла заміж удруге. Її чоловіком став професор медицини Август Бекю — вдівець, батько двох доньок.
Кінець серпня 1818 — Саломея із сином переїхала до Вільного. Вони оселилися в домі професора на вулиці Замковій (лит. Pilies). У тому ж будинку мешкав професор Єнджей Снядецький, донька якого, Людвіка, в майбутньому стане нещасливим коханням Юліуша.
З 1819 навчався в гімназії.

Вчився у Вільненському університеті (1825–1829), потім жив у Варшаві, а з 1831 — в еміграції (у Франції, Швейцарії, Італії). У Римі познайомився із Зиґмунтом Красіньським, із яким деякий час приятелював та листувався; згодом через ідеологічні розбіжності розірвали стосунки. Також був знайомий з Адамом Міцкевичем, із яким мав складні взаємини.
У липні 1827, дорогою до Одеси, прибув до Тульчина зі своїм другом Зеноном Михальським.
В 1840 році в Парижі Словацький перебував у романтичних стосунках з Йоанною Бобровою. У квітні 1841 року тоді 32-річний Словацький поїхав за Йоанною до Франкфурта.
Помер у Парижі. Його тіло перевезене в 1927 до Кракова і поховано на Вавелі (хоча на місці попереднього поховання на цвинтарі Монмартр збережено надгробок поета).
Словацький і Україна[ред. | ред. код]

У частині своїх творів Ю.Словацький відтворює чимало подій з історії України (драми: «Срібний сон Саломеї», «Беньовський» та «Ксьондз Марек» — з доби Коліївщини та Барської конфедерації; «Ян-Казимир» — дійшла в уривках, з часів Хмельниччини), змальовує пейзаж Волині і Поділля та міста Кременця («Фантазій», «Балладина», «Лілля Венеда»), використовує українські мовні елементи (Українська думка, Змій); події в драмі «Мазепа» відбуваються в одному з подільських замків. У поетичній повісті «Змій» поет у фольклорному дусі відтворює образ козацтва. У незакінченому романі «Король Лядови» (1832 р., французькою мовою) події розгортаються у славнозвісній Софіївці та на Поділлі, побіля річки Лядови (ліва притока Дністра). Також у цьому творі Ю.Словацький передбачає виникнення самостійної української літератури на фольклорній основі. Україні теж було присвячено драму «Горштинський» і «Пісня козацької дівчини».
Іван Франко назвав Словацького «співцем Поділля», бо Юліуш вважав його частиною «своєї Вітчизни давньої». Тут він провів своє дитинство, і часто приїжджав у 1825—1830 рр. до своїх родичів у маєток Юлінки у Верхівці, відвідував Бар і околиці. Згадки про мешканців Поділля — «добрі й приємні, яких мало на світі» є в його найкращих творах поемі «Беньовський» (1841) та ін.[2]
Твори Ю.Словацького перекладали українською мовою Олена Пчілка (1910 року видала книжечку про нього зі зразками його творів), Іван Верхратський, Михайло Старицький, Василь Щурат, Микола Зеров («Мазепа», римований вірш замінений на білий, «Балладина»), Максим Рильський («Кулик», «Заповіт» тощо), Микола Бажан(«Фантазій»), Марк Зісман («Українська думка»), Борис Тен («Балладина»), Дмитро Павличко («Година роздумів», «Ангеллі», «Вацлав», вірші), Роман Лубківський («Срібний сон Саломеї», «Українська думка» тощо), Валентин Струтинський («Змій»), Василь Білоцерківський («Король Лядови», «Горштинський», «Ян-Казимир», «Крак», «Беатрикс Ченчі», «Валленрод», «Золотий череп», проза) та ін.
У 2002 р. між Україною та Республікою Польща була досягнута домовленість на паритетних умовах встановити в Києві пам'ятник Юліушу Словацькому, а у Варшаві — пам'ятник Тарасові Шевченку. У 2003 році пам'ятник Тарасові Шевченку у Варшаві було встановлено. Скульптура Юліуша Словацького була виготовлена в Польщі й перевезена до Києва з нагоди святкування 200-річчя від дня народження поета 2009 р. І тільки у вересні 2012 р. пам'ятник, який зберігався на території київського творчо-виробничого комбінату «Художник», встановили поруч із костелом святого Миколая.[3]
Головні твори[ред. | ред. код]
Поезія[ред. | ред. код]
- Агезиляуш
- Ангел вогнистий — мій ангел лівий
- Беатрікс Ченчі
- Відповідь на «Псалми майбутності» (або "До автора «Трьох псалмів»)
- В альбом Софії Бобрової
- Гімн (Богородице! Діво!)
- Гімн заходу сонця на морі (Боже, смутно мені!)
- До матері
- «До Міхала Роля Скибицького» (присвячено постаті Скибицького Михайла Карловича шляхтича гербу «Роля»)
- Дума про Вацлава Жевуського
- Заспокоєння
- Мій заповіт («Жив з вами…»)
- На перенесення останків Наполеона
- Невідомо що або романтичність
- Ода до свободи
- Поможи мені, Боже!
- Похорон капітана Мейзнера
- Розлука
- Розмова з пірамідами
- Совінський в окопах Волі
Поетичні повісті[ред. | ред. код]
Драми[ред. | ред. код]
- Марія Стюарт (1830)
- Кордіан (1834)
- Балладина (1839)
- Мазепа (1839)
- Лілля Венеда (1840)
- Срібний сон Саломеї (1835)
- Горштинський (1835)
- Беатрикс Ченчі (1839-40)
- Крак (незакінчена, 1840)
- Валленрод (незакінчена, 1840)
- Беньовський (незакінчена, 1840)
- Фантазій (1841)
- Золотий череп (1842)
- Ксьондз Марек (1843)
- Незламний князь (вільний переклад однойменної драми П. Калдерона-де-ла-Барки)(1843)
- Самуель Зборовський (1844–1845)
- Завіша Чарний (незакінчена,1844–1845)
Поеми[ред. | ред. код]
- Чернець (1830)
- Шанфарій (1832)
- Година роздумів (1832-33)
- Подорож до Святої Землі з Неаполя (незакінчена, 1836—1837, 1839)
- Вацлав (1838)
- Ангеллі (1838)
- Батько зачумлених (1839)
- У Швейцарії (1839)
- Беньовський (незакінчена, 1841)
- Генезис із Духа (1844)
- Король Дух (незакінчена; 1845–1849)
Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]
- 1907 року польське «Товариство школи середньої» відкрило у Чорткові гімназію, яку в 1920 році названо іменем поета.[4]
- Меморіальний музей у Кременці Тернопільської області.
- Центральна бібліотека імені Юліуша Словацького Кременецької ЦБС.
- Вулиця Юліуша Словацького у Дніпрі, Здолбунові, Кременці, Львові, Луцьку, Мостиській, Рівному, Тернополі, Чернівцях.
- Провулок Словацького у Житомирі.
- 15 травня 2021 у місті Дніпро до Дня Європи на будівлі університету імені Альфреда Нобеля відкрили меморіальну дошку.[5]
-
Пам'ятник Юліушу Словацькому в місті Київ
-
Пам'ятник Юліушу Словацькому в Кременці, Тернопільська область
-
Погруддя Юліушу Словацькому у місті Львів
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ М. Йолтуховський. Поділля — колиска польських поетів-романтиків. Україна і Польща: історичне сусідство. Вінниця, 2012.
- ↑ «У Києві відкрили пам'ятник польському поетові Юліушу Словацькому» // Газета «[[Дзеркало тижня]]» 20 вересня 2012. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 21 жовтня 2012.
- ↑ Spis nauczycieli… [Архівовано 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów — Warszawa, 1924. — S. 333. (пол.)
- ↑ До Дня Європи: у Дніпрі відкрили пам’ятну дошку поету та драматургу Юліушу Словацькому - Дніпровська міська рада. dniprorada.gov.ua (укр.). Процитовано 9 листопада 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — К. : КИТ, 2007. — 436 с.
- Баженова С. Юліуш Словацький і Україна. — Кам'янець-Подільський, 2004. — 104 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Радишевський Р. П. [http: http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?Z21ID=&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Slovatskyj_Y [Архівовано 2 серпня 2020 у Wayback Machine.] Словацький Юліуш] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 632. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. Бабичев Ф. С. — 2-ге вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1987. — Т. 3 : Портулак — Ь. — 736 с. — С. 237.
- Юліуш Словацький. Вибрані твори в двох томах / редактор Максим Рильський. — Київ, 1959.
Посилання[ред. | ред. код]
- Словацький Юліуш // Шевченківська енциклопедія: — Т. 5: Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 821-824.
- Словацький Юліуш // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.210-211
- Словацький Юліуш // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 535. — ISBN 966-692-744-6.
![]() |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Юліуш Словацький |
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юліуш Словацький |
- Бутин Валентин. Цими вулицями ходив Юліуш Словацький // газета «Свобода» — http://svoboda.te.ua/sotsium/tsimi-vulitsyami-hodiv-yuliush-slovatskiy.html[недоступне посилання з серпня 2019]
- Волинський Монітор. Лицар 200-літнього духу[недоступне посилання з червня 2019]
- http://maysterni.com/publication.php?id=147086 [Архівовано 23 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Юліуш Словацький. Король Лядови(укр.)
- У Києві встановлять пам'ятник польському поетові Словацькому [Архівовано 8 листопада 2011 у Wayback Machine.] // Корреспондент, 7 листопада 2011
- Ю. Словацький. Вацлав. Переклад Д. Павличка. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Віват, Познанці! Переклад А. Малишка (аудіо)
- Ю. Словацький. Відповідь авторові «Псалмів майбутнього» (уривки). Переклад Д. Павличка. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Година думки. Переклад Д. Павличка. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. До Е… Переклад В. Швеця (аудіо)
- Ю. Словацький. До матері. Переклад В. Коптілова (аудіо)
- Ю. Словацький. Доля не може… Переклад Є. Нарубіної (аудіо)
- Ю. Словацький. Змій. Переклад В. Струтинського. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Кулик. Переклад М. Рильського. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Мати до сина. Переклад В. Швеця (аудіо)
- Ю. Словацький. Мелодія І. Переклад М. Бажана. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Мелодія ІІ. Переклад М. Бажана. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Мій заповіт. Переклад Г. Кочура. Виконує В. Буколик (аудіо)
- Ю. Словацький. Мій заповіт. Переклад М. Рильського (аудіо)
- Ю. Словацький. Не знав я ліків, лікарів цурався… Переклад Л. Первомайського (аудіо)
- Ю. Словацький. Невідомо що, чи Романтичність. Переклад В. Сосюри. Виконує В. Буколик (аудіо)
- Ю. Словацький. Останній спогад. До Лаури. Переклад В. Коптілова (аудіо)
- Ю. Словацький. Пісня козацької дівчини. Переклад В. Ткаченка (аудіо)
- Ю. Словацький. Пісня над Нілом. Переклад А. Малишка (аудіо)
- Ю. Словацький. Скрізь ангели стоять на ріднім полі… Переклад Г. Кочура. Виконує В. Буколик (аудіо)
- Ю. Словацький. Стокротки. Переклад В. Струтинського (аудіо)
- Ю. Словацький. Схід сонця над Саламіном. Переклад В. Швеця (аудіо)
- Ю. Словацький. Три вірші в перекладі М. Бажана. Виконує В. Білоцерківський (аудіо)
- Ю. Словацький. Як ніч глибока… Переклад В. Струтинського (аудіо)
- Ю. Словацький. Якщо ти будеш у моїй країні… Переклад Є. Нарубіної (аудіо)
- Народились 4 вересня
- Народились 1809
- Померли 3 квітня
- Померли 1849
- Випускники Вільнюського університету
- Польські поети
- Українська школа в польській літературі
- Іншомовні письменники, народжені в Україні
- Уродженці Кременця
- Персоналії:Кременець
- Персоналії:Тульчин
- Люди, на честь яких названо вулиці
- Поховані в катедрі Вавеля
- Письменники епохи романтизму
- Люди на банкнотах
- Люди, на честь яких названо об'єкти