Скомороський провулок
| Скомороський провулок Київ | |
|---|---|
 Кінцева (збережена) частина Скомороського провулку | |
| Місцевість | Арештантські городи, Євбаз |
| Район | Шевченківський (на той час — Радянський) |
| Колишні назви | |
| Дяківський пров. | |
| Загальні відомості | |
| Координати початку | 50°26′49.2″ пн. ш. 30°29′22.2″ сх. д. / 50.44700° пн. ш. 30.48950° сх. д. |
| Координати кінця | 50°26′41.8″ пн. ш. 30°29′12.9″ сх. д. / 50.44494° пн. ш. 30.48692° сх. д. |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Скомороський провулок у Вікісховищі | |
Скоморо́ський провулок[1] — зниклий провулок, що існував у Радянському районі (ніні — Шевченківський) міста Києва, місцевості Арештантські городи, Євбаз. Пролягав від бульвару Тараса Шевченка (тепер цей квартал віднесений до проспекту Перемоги) до тупика поблизу р. Либідь.
Перетинав Жилянську вулицю.
Історія
Провулок виник 1908 року під назвою Дя́ківський. Назву Скоморо́ський (від р. Скоморох, притоки р. Либідь, що протікає неподалік) провулок отримав у 1920-ті роки (назву підтверджено 1944 року[2]).
Офіційно ліквідований 1977 року у зв'язку з частковою зміною забудови та переплануванням місцевості[3].
Однак було ліквідовано і забудовано фактично лише початкову частину провулку, частина ж між Жилянською вулицею та річкою Либідь продовжує існувати й дотепер у вигляді проїзду (ця частина опинилася на території заводу «Транссигнал», а тому перетворилася на внутрішньозаводський проїзд, зберігши разом із тим частину забудови). Початковий відрізок існує як пішохідний прохід між будинками, лінія колишньої вулиці простежується.
Будівлі, що мають архітектурну цінність
По лінії колишнього провулку на території заводу «Транссигнал» збереглася Галицька синагога (зведена у 1908–1910 роках, з 1920-х років перетворена на робітничу їдальню, після 2002 року повернута юдейській громаді і є діючою синагогою (колишня адреса — Скомороський провулок, 7).
Сусідньою із синагогою є будівля старої київської митниці, збудована у 1911–1914 роках. Колишня адреса — Скомороський провулок, 9.
Також адресу Скомороського провулку мала будівля Бульварної (Жовтневої) насосної станції Київського водопроводу, споруджена 1904 року, що збереглася і працює донині.
Примітки
- ↑ За текстом рішення 1977 року про ліквідацію — Скоморонський провулок.
- ↑ Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 38. Арк. 65–102. [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.] [Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.]
- ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1737. Арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]
Джерела
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 276.
- Вулиці Києва. Довідник / упоряд. А. М. Сигалов та ін. — 2-ге вид., випр. — К. : Реклама, 1979. — С. 273.
- Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 75. — ISBN 5-88500-070-0.
- Карты и схемы Киева // Вебсайт «Памяти киевских трамваев» (рос.)(англ.)
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |