Проспект Перемоги (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Проспект Перемоги
Київ
Проспект Перемоги в районі Повітрофлотського шляхопроводу

Проспект Перемоги в районі Повітрофлотського шляхопроводу
Місцевість Шулявка, Грушки, Казенні дачі, Ґалаґани, Нивки, Святошин, Біличі
Район Шевченківський, Святошинський, Солом'янський
Назва на честь 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні
Історичні відомості: колишні назви
Брест-Литовське шосе, Брест-Литовський проспект
Загальні відомості
Протяжність 11,8 км
Координати початку 50°26′49″ пн. ш. 30°29′26″ сх. д. / 50.447194° пн. ш. 30.490611° сх. д. / 50.447194; 30.490611Координати: 50°26′49″ пн. ш. 30°29′26″ сх. д. / 50.447194° пн. ш. 30.490611° сх. д. / 50.447194; 30.490611
Координати кінця 50°27′12″ пн. ш. 30°19′39″ сх. д. / 50.453500° пн. ш. 30.327556° сх. д. / 50.453500; 30.327556
Поштові індекси 01135, 03047, 03056, 03057, 03062, 03113, 03115, 03179, 03680, 04116
Транспорт
Найближчі станції метро Kiev Metro First Line logo.svg «Політехнічний інститут»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Шулявська»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Берестейська»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Нивки»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Святошин»,
Kiev Metro First Line logo.svg «Житомирська»
Автобуси А 2, 23, 37, 37-а, 90, 97, 118
Трамваї лінія існувала з 1899 по 1982 рік
Тролейбуси Тр 5, 7, 7-к, 8, 9, 17, 92Н, 93Н
Маршрутні таксі Мт 199, 417, 720, 550, 150 та ін.
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський (на початку), з. п. Рубежівський (у середині), Святошин
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Т. Г. Шевченку, О. С. Пушкіну, В. І. Вернадському, О. О. Богомольцю, П. М. Нестерову, викладачам і студентам Політехнічного інституту, Миколі Святоші, Шулявській республіці, героям-танкістам — визволителям міста Києва
Храми Благовіщенський собор
Державні установи Міністерство освіти і науки України, Міністерство інфраструктури України, Святошинська районна державна адміністрація, Києво-Святошинська районна державна адміністрація
Навчальні заклади Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут», Національний медичний університет ім. О. Богомольця, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана"
Заклади культури Київський зоопарк, Музей Київського метрополітену, Політехнічний музей, Центральний Палац урочистих подій
Комерція Центральний гастроном, супермаркет «Фуршет», виставковий центр «AККО Інтернешнл»
Підприємства Завод «Більшовик», завод «Антонов», кіностудія ім. О.Довженка
Парки Політехнічний парк, Парк «Нивки», Парк імені Пушкіна
зовнішні посилання
Код у реєстрі 11260
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
commons:Проспект Перемоги у Вікісховищі
анотаційний напис
Скульптурні композиції «Материнство» та «Голуби, що злітають» були на просп. Перемоги, 11, а влітку 2013 року перенесені на площу Слави та об'єднані в одну композицію)

Проспе́кт Перемо́ги — проспект у Шевченківському, Солом'янському та Святошинському районах Києва. Одна з найдовших магістралей міста (11,8 км). Пролягає від площі Перемоги до Брест-Литовського шосе.

До проспекту прилучаються:

Історія[ред.ред. код]

Проспект відомий з першої половини XIX століття як Житомирське і Києво-Брестське шосе. Із кінця XIX століття, від початку його забудови, мав назву Брест-Литовське шосе, з 1964 року — Брест-Литовський проспект[1] (кінцева частина Брест-Литовського шосе фактично і нині зберегла попередню назву). Поєднував місто із дачною зоною (приватні хутори Стрельна, Сан-Сусі — зліва, Сант-Марі, Нивки — справа). У 1857 році на проспекті було зведено Тріумфальну браму (згодом розібрано).

Сучасна назва — з 1985 року[2]. Того ж року до проспекту приєднано частину бульвару Шевченка (на відрізку: площа Перемоги — Повітрофлотський шляхопровід) і на будинку № 2 зроблено анотаційний напис про те, що проспект названий в ознаменування 40-річчя перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні. У 70-х — першій половині 80-х років XX століття проспект Перемоги був ґрунтовно реконструйований — розширений до 30 м, споруджено транспортні розв'язки та підземні переходи (головний інженер проекту — Б. С. Романенко).

Забудова проспекту Перемоги почалася наприкінці XIX століття, у зв'язку із спорудженням на ньому Політехнічного інституту та заводу Гретера і Криванека. 1899 року було прокладено трамвайну лінію до Польової вулиці (тепер вулиця Академіка Янгеля), 1900 р. — відкрито лінію Святошинського трамвая (проходила від Тріумфальних воріт до 4-ї Просіки), 1923 року ці дві лінії були об'єднані в одну. 1978 року було закрито лінію від Повітрофлотського шляхопроводу до станції метро «Шулявська» (тоді — Завод «Більшовик»), 1982 року — решту лінії — від заводу до проспекту Палладіна (колишня 4-а Просіка).

У 1899 році на проспекті було відкрито Пушкінський парк, у 1908 році — Зоологічний сад. Поблизу Пушкінського парку знаходився аеродром (Сирецький іподром), де в квітні 1910 року здійснював перші у Києві повітряні польоти С. І. Уточкін, тут у червні того ж року стався перший в Російській Імперії політ російського авіаконструктора О. С. Кудашева на літаку власної конструкції та вітчизняного виробництва. На тому ж аеродромі у 19111913 роках починав свої далекі перельоти П. М. Нестеров, і тут він здійснив свою «петлю Нестерова». У 19271928 роках на місці аеродрому були побудовані приміщення Кіностудії художніх фільмів.

2015 року на місці зруйнованих будинків, в одному з яких мешкав із сім'єю Василь Стус, відкрили сквер його імені.

Пам'ятки архітектури, історично цінні та визначні споруди[ред.ред. код]

Меморіальні дошки[ред.ред. код]

На території кіностудії ім. О. П. Довженка (буд. № 44) встановлено кілька меморіальних дощок на честь митців, які тут працювали:

На території НТУУ «КПІ» (буд. № 37) знаходиться багато меморіальних дощок на честь вчених, які викладали тут, та відомих випускників:

Також на стіні головного корпусу встановлено пам'ятну дошку зі словами Д. І. Менделеєва, який у 1903 році очолював екзаменаційну комісію під час першого випуску інституту:

« Такої загальної сукупності... спеціальних праць... яку я бачив у студентів першого випуску київської політехніки не зустрінеш у відомих мені університетах і технологічних інститутах…  »

На головному корпусі Національного медичного університету встановлено дві меморіальні дошки — на честь першого декана медичного факультету Університету Святого Володимира (згодом виокремлений у медичний університет), хірурга, професора В. О. Караваєва (бронза; барельєф) та на честь випускника 1903 року В. Ф. Войно-Ясенецького, який згодом став архієпископом Лукою (бронзовий барельєф, відкритий 15 жовтня 2010 року).

На фасаді Санітарно-гігієнічного корпусу також встановлено низку меморіальних дощок, всі вони виготовлені з граніту в одному стилі та відкриті 1 лютого 2007 року. Вони увічнюють пам'ять про вчених, які викладали у цьому університеті:

Установи та заклади[ред.ред. код]

Непарна (південна сторона)

Парна (північна сторона)

Культові споруди[ред.ред. код]

За адресою «проспект Перемоги, 111», у кварталі між вулицями Івана Крамського та Федора Кричевського будується Свято-Благовіщенський собор, який належить Українській православній церкві Московського партріархату (благочиніє західного округу Київської митрополії). Парафія собору сформувалася у 2000 році, після відділення з парафії церкви Зачаття Іоанна Предтечі на вулиці Чорнобильській. Служби проходять у пристосованому приміщенні коло будівельного майданчика собору. Перша літургія пройшла 7 січня 2001 року. Престольне свято — 25 березня (7 квітня)

Ділянка під собор була виділена ще у 1992 році, у 1995 році відбулося урочисте закладення, але будівництво почалося лише у 1999 році. Проект собору, розроблений «УкрНДІпроектреставрації» передбачає, що храм буде двоярусний, заввишки 50 м та вміщати близько 1500 парафіян. У соборі заплановано один престол на честь преподобного Миколи Святоші.

У літературі[ред.ред. код]

Проспект Перемоги фігурує в романі Михайла Булгакова «Біла гвардія» під назвою Політехнічне шосе (рос. Политехническое шоссе), яке доручено охороняти полковникові Най-Турсу з юнкерами від військ Петлюри[5].

Зображення[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 24 березня 1964 року № 379 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 324, арк. 277, 278. Архівовано з першоджерела 13 серпня 2013.
  2. Решение исполнительного комитета Киевского городского Совета народных депутатов от 27 марта 1985 года № 235 «О переименовании Брест-Литовского проспекта и части бульвара Шевченко на проспект Победы» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 2928, арк. 402, 403. (рос.) Архівовано з першоджерела 20 жовтня 2013.
  3. Демчук, Сергей (2013-05-02). На проспекте Победы в праздничный день снесли 100-летний дом. Взгляд. Процитовано 2013-05-07. 
  4. Будинки культури. Святошинська районна в м.Києві державна адміністрація. 
  5. А. Кончаковский, Д. Малаков. Киев Михаила Булгакова. К., «Мыстэцтво», 1990

Джерела[ред.ред. код]


Київ Це незавершена стаття про Київ.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.