Керносівський ідол
 | |
| Час створення: | III тис. до н. е. |
|---|---|
| Розміри: | 120 см x 36 см |
| Матеріал: | пісковик |
| Зберігається: | Дніпропетровськ |
| Музей: | Дніпропетровський історичний музей імені Дмитра Яворницького |
 Керносівський ідол у Вікісховищі | |
Керносівський ідол — кам'яна статуя епохи мідної доби, III тис. до Р. Х. Знайдений в 1973 році у с. Керносівка Новомосковського району Дніпропетровської області.
Зберігається у Дніпропетровському історичному музеї.
- Розміри: 120x36х24 см
- Вага: 238,5 кг
- Матеріал: Пісковик.
Історія знахідки
Унікальну скелю знайшли 1973 року в Керносівці вже у відвалі під час риття силосної траншеї. До музею про знахідку повідомили вже тоді, коли силосна яма була зарита на зберігання силосу. Після довгих суперечок Керносівський ідол був датований кінцем третього — початком другого тисячоліття до нашї ери (епоха енеоліту), і вчені остаточно визначились, що ця статуя призначалася для культових потреб. Колись ідол височів на одному з курганів понад річкою Оріль. Залишення ідола на території тодішньої УРСР — хотіли залишити в Ермітажі — добилася Ватченко Горпина Федосіївна.
Опис малюнків
Особа
Нижня частина пісковикової брили мала загострену форму й закопувалася в землю на третину висоти, а верхня зображує кремезного бороданя, лисого, з видовженим обличчям, невеликими глибоко посадженими очима, носом, виступаючим підборіддям, яке низько опущене на груди; зображені вуса з опущеними вниз кінцями. По боках голови виступають невеликі вуха з поглибленням у центрі. Обличчя видовжене з виступаючим підборіддям. В цілому вираз обличчя спокійний, дещо суворий.
Побутовому сприйняттю образу заважає зумисна оголеність фігури; відсутність одягу, крім паска та взуття, дозволяє скульптурі підкреслити статевий орган спереду й хвіст іззаду, створити на площині спини з хребта та ребер символічне дерево, яке ніби виростає з хвоста.
Правий бік ідола серйозно деформовано бульдозером. Він являє собою прямокутну, достатньо об'ємну плиту, з невеликим виступом зверху — головою.
Малюнки
Всі чотири сторони вкриті численними малюнками, зображеннями зробленими в техніці невисокого рельєфу. Багато знаків знаходиться на спині ідола. Стержень зверху донизу і ялинка — це ніби хребет і ребра ідола, а разом з тим — символічне дерево життя. Над ребрами майже правильні коло та квадрат — це лопатки і одночасно символи сонця і місяця. Ці зображення свідчать про ритуальне, священне призначення стели.
- Зображення зброї: лук із стрілою, булава;
- Знаряддя: сокири, мотика, ложка для розливу металу, ливарна форма.
- Тварини — бик, двоє коней, черепахи.
- Інші: у центрі стели — людина з хвостом переслідує дві тварини, на бічній грані — фалічна сцена — чоловік (з хвостом) і жінка в момент коїтусу.
- Орнаментальні малюнки: ряди трикутників, зигзагоподібні лінії.
Аналіз малюнків
За найбільш поширеною гіпотезою зображує божество індоєвропейського пантеону [1][2]. Частина зображень на ньому перегукується з сюжетами міфів індійського літературного пам'ятника «Рігведа».
Див. також
Примітки
- ↑ J. P. Mallory. The anthropomorphic stelae of the Ukraine: the early iconography of the Indo-Europeans. Institute for the Study of Man, 1994. Pages 54-55.
- ↑ Клейн Л.С. Стародавні міграції та походження індоєвропейських народів. СПб., 2007, сс. 101-103.
Джерела та література
- В. І. Клочко. Керносівський ідол // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 176. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- В. І. Клочко. Керносівський ідол // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
- Крылова Л. П. Каменные бабы. Каталог. Днепропетровск «Промінь». 1976. стр 17-23