Баженов Борис Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:51, 25 червня 2019, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Бори́с Петро́вич Баже́нов (13 липня 1871, Харківська губернія, Російська імперія — ?) — український військовик.

Життєпис

Закінчив 2-й Московський кадетський корпус, 1891 року — Миколаївське кінне училище. Служив у 35-му драгунському Білгородському полку.

1898 року закінчив Миколаївську академію Генштабу в Санкт-Петербурзі (перший розряд, нагороджено малою срібною медаллю із занесенням його імені на мармурову дошку). Після цього обіймав посади старшого ад'ютанта штабу 2-ї гвардійської кінної дивізії, старшого офіцера для особливих доручень штабу Петербурзького військового округу.

Упродовж шести років (від 4 травня 1907 року до 30 липня 1913 року) — начальник штабу 1-ї гвардійської кінної дивізії. Полковник.

1913 року отримав звання генерала-майора й був призначений начальником військових сполучень Санкт-Петербурзького військового округу.

Під час Першої світової війни — генерал-квартирмейстер 6-ї армії Румунського фронту.

За Гетьманату (1918) — голова Української надзвичайної дипломатичної місії у скандинавських країнах (Швеції та Норвегії).

Література

Електронні джерела