Українсько-шведські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Українсько-шведські відносини
Швеція і Україна
Швеція
Швеція
Україна
Україна

Українсько-шведські відносини — сукупність міжнародних двосторонніх відносин між Україною та Швецією, а також співпраці обох країн у міжнародних організаціях та інших міжнародних інституціях.

Королівство Швеція представлене в Україні через посольство у Києві (Україна). З 2000 р. Швеція має консульство в Каховці Херсонської області.

Україна представлена в Швеції через посольство в Стокгольмі (Швеція).

Історія[ред.ред. код]

Українсько-шведські відносини мають довгу і складну історію, яка відзначена численними історичними фактами.

Доба Київської Русі[ред.ред. код]

Козацька Доба[ред.ред. код]

Український клейнод на зберіганні у шведів: Штандарт гетьмана Богдана Хмельницького, який був у битві під Берестечком. Пізніше було прийнято шведами у Варшаві в 1655 році і в даний час на виставці в Музеї армії м. Стокгольм (Швеція).
« "Шведи хоча б чесні люди, коли вони обіцяють дружбу і союз, вони виконають свої слова. Тим не менш, цар, у встановленні перемир'я з поляками і, бажаючи повернути нас в свої руки, повів себе найбільш безжально з нами".[11]. »
  • Міжнародна передвоєнна ситуація хутко мінялася. Навіть після того, як відбулася Переяславська рада 1654 р., гетьман Б. Хмельницький продовжував вести дипломатичні переговори зі шведами. І в кінці 1655 р. його український посол вніс пропозиції до шведського короля Карла X Густава, щоб прийняти Україну як шведську васальну державу і обіцяв йому вірну службу весь запорізький Кіш[12]. Наступник гетьмана Б. Хмельницького шляхетний гетьман гербу Абданк пан Іван Виговський відновив та скріпив дипломатичні домовленості зі Швецією. Нарешті була підписана угода між Швецією та дипломатичними представниками українського гетьмана в м. Корсуні 6 жовтня 1657[13]. В складі тої делегації були три козацьких полководця: Іван Богун, Юрій Немирич та Іван Ковалівський. Згідно тої угоди Швеція визнавала українські кордони аж до ріки Вісли на заході і Пруссії на півночі. Але Б. Хмельницький помер. І шведська сторона зажадала не виконувати артикули тої Угоди по відношенню до української сторони так само, як і не були виконані умови Переяславського договору московітською стороною щодо української сторони. Шведи покинули Польщу заради військової кампанії в Данії (Дансько-шведська війна 1657—1658). Отже, узгоджений українсько-шведський альянс загинув з-за порушення шведами дипломатичної Угоди, на довгі віки московітів стали спекулювати навколо Переяславської угоди, яку вони порушили, і яку вимушено підписувала українська дипломатія того часу. Тому далекоглядний гетьман І. Виговський не орієнтувався вже тоді на шведів, а змушений був укласти мир з Польщею (Гадяцький договір). Швеція не межувала з Україною, але обидва народи цих країн відігравали значну роль в історії один одного. Адже суперництво і боротьба з Польщею та Московщиною зближували Швецію з Україною в глобальний політиці, де обидва народи прагнули нейтралітету в кінцевому результаті.
  • Під час Великої Північної війни Швеція і український гетьман І. Мазепа уклали союз в 1708 році проти Московії в особі імператора Петра I. Адже Московія була в союзі з Данією і польським королем Августом II (одночасно був курфюстом Саксонії). А Швеція воювала проти них. І українські козаки мусіли брати участь у московітських походжах на Прибалтиці. З 1705 року за посередництво Станіслава Лещинського Мазепа почав таємні переговори зі шведським королем Карлом XII, що завершилися успішним приєднанням України до антимосковської коаліції. До чого приєднався також кошовий отаман Запоріжжя Кость Гордієнко, який уклав 28 березня 1709 р. у Великих Будищах договір з Карлом XII. Згідно якого Швеція зобов'язувалася не укладати мирного договору з Московщиною так довго, поки Україна (Гетьманщина і Запоріжжя) не буде вільною і незалежною. А у жовтні 1709 р. Карл XII вступив в Україну. — Шведи грубо порушили стратегічні і тактичні плани І. Мазепи тим, що дали бій на теренах України замість битви в Московії. Після поразки під Полтавою 28 червня 1709 року, частина шведської армії та українського війська козаків під проводом короля Карла XII та гетьмана Івана Мазепи разом були змушені втекти у Бендери (тоді на теренах Османської Туреччині). Де І. Мазепа невдовзі помер. А Карл XII уклав союз із гетьманом Пилипом Орликом, на основі якого мав допомагати у боротьби проти Москви (до цього союзу пристали Кримський ханат та Туреччина). Карл XII мав змогу вступити в бій з переслідувачами на чолі з князем О. Меншиковим, що змусило підписати капітуляцію, хоча шведське військо мало більшу кількість живої сили армії, але шведське командування відмовило дати вигідний бій, і король Швеції був у пораненому стані, а невдовзі був вбитий самими шведами у Норвегії (гудзиком замість дробі в голову). За свідченням мемуарів гетьмана Пилипа Орлика фаворит Петра I О. Меньшиков виконував то переслідування шведської армії та українських козаків, бо московітський цар Петро I був зайнятий геноцидом українського народу серед мирного неозброєного населення — навіть московіти різали животи вагітним українським козачкам, щоб не народжувалися козаки на їх думку, пускали по Дніпру розіп'ятих на деревах християн козаків для демонстрації жаху мирному населенню, заслання в Київ шпигуна в одязі монаха для підпалу архіву та бібліотеки Печерської Лаври (де зберігалися дипломатичні і манускрипти від часів Київської Русі), що є нонсенсом для голови Російської Православної Церкви ким був Петро I офіційно[14]. Тоді Пилип Орлик був обраний гетьманом на еміграції. Саме у м. Бендери гетьман Пилип Орлик написав одну з перших конституцій у Європі. Ця конституція була підтримана ще за життя Карла XII, де гетьман П. Орлик називає шведського короля захисником України і визнає його в тій конституції королем України. Після кількох невдалих рейдів в Україну гетьмана Пилипа Орлика разом з кількома іншими вірними йому козаками він оселивсь у Швеції в 1715 році, до періоду його життя у Франції (див. аеропорт Орлі). Гетьман Пилип Орлик зі своєю дружиною Ганною Герцик і їх семеро дітей жили у шведському місті Крістіанстад кілька років (разом 24 особи). Серед інших українських біженців оселилися деякі і в Стокгольмі (1716–1720 рр.) — це і дружина племінника Івана Мазепи Андрія Войнаровського Ганна Мирович (мешкала у замку Тіннельсе біля Стокгольму до 1740-х рр.), генеральний осавул Григорій Герцик, генеральний хорунжий Іван Герцик, генеральний суддя Климентій Довгополий (†1719 р. у Стокгольмі), генерал-ад'ютант Федір Мирович, бунчужні Федір Третяк та А. Герцик, і український православний священик отець Парфеній. Син Пилипа Орлика Григорій Орлик навчався у Лундському університеті[15]. Пилип Орлик та його сім'я залишили Стокгольм в 1720 р., але вже в 1747 р. його вдова і діти отримали фінансову підтримку з боку парламенту ШвеціїРиксдагу)[16]. Відповідно міжнародної військової етики добровільна офіційна віддача ворогові прапора та інших державних символів на полі битви або силове захоплення їх ворогом означає поразку віддавшого. Клейноди України періоду шляхетного гетьмана гербу «Курч» пана Івана Мазепи не були втрачені і не віддані московітському цареві Петрові I, а зберігаються у союзника України Швеції в Стокгольмі і досі. Які використав для президентської присяги президент України Ющенко Віктор Андрійович, що були навмисно привезені для урочистої інавгурації зі Стокгольму.

Нова Доба[ред.ред. код]

  • У другій половині XIX століття на початку XX століття на заробітки приїздили сільсько-господарські українки з Галичини, котрі також формували українську еміграцію[17].
  • У Стокгольмі 1916 року було відкрито Українське інформаційне бюро Володимиром Степанківським і М. Залізняком. При Українському Пресовому Бюро діяла у 1918–1921 рр. Українська дипломатична місія (очолена Б. П. Баженовим, пізніше К. Лоським від імені Директорії в 1919 р., секретарем дип.місії був маляр Осип Майданюк (помер у Стокгольмі в 1961 р.).
  • У 1918 р. офіційна Українська дипломатична місія Української Народної Республіки відкрита К. В. Лоським в Стокгольмі. Діяла вона до 1921 р.. Очолював її також Б. Б. Баженов, пізніше — К. В. Лоський, секретарем її був маляр Осип Майданюк (залишився в Стокгольмі). У Стокгольмі виступали і деякий час жили оперні українські співаки М. Менцінський (1904–1908 рр., 1914–1917 рр. і з 1926 р. до смерти у 1935 р.) та О. П. Мишуга (1919–1921 рр.).
  • Шведський славіст та письменник Альфред Єнсен познайомився з Коцюбинським М., Франком І., Маковеєм О., Гнатюком В.. Він також перекладав на шведську мову твори українських класиків Шевченко Т., Котляревського І., Коцюбинського М.. На шведську мову також перекладав письменник Геммер Я. твори Т. Тевченка. Частину офіційних листів «шведського періоду» гетьмана Пилипа Орлика (1711–1741 рр.) та Анни Войнаровської-Мирович опублікував з коментарями шведський історик Альфред Єнсен. Після Першої світової війни в Стокгольмі діяло представництво організації «Союзу визволення України» (СВУ) на чолі з Назаруком О.. Після заслання в 1917 р. у Стокгольмі перебував граф і греко-католицький митрополит Андрій Шептицький в оточенні української діаспори. Шведський економіст і соціолог пан Густаф Стеффен був прихильником державної самостійності і політичної незалежності України[18].
  • Під час і після Другої світової війни близько 2500 українських біженців дісталися до Швеції, хоча багато з них емігрували до США та Канади зі страху отримати екстрадицію в Радянський Союз та підпасти під Сталінські репресії. Під керівництвом Кентржинського Б. А. почало діяти інформаційне бюро шведською мовою для країн Скандинавії. Це бюро надавало допомогу полоненим червоноармійцям у 1944 р. у Стокгольмі та біженцям з Карелії через Фінляндію (туди заслані з України за часів колективізації 1932–1935 рр.). Після Другої світової війни прибули туди колишні полонені німецьких концтаборів з України, робітники з примусової праці в Німеччині й Австрії з України привезені Шведським Червоним Хрестом, втікачі з Польщі українського походження, бачванські українці з Югославії на власному транспорті (поселилися у Стокгольмі, Еребру, Мальме, Гетеборг, Люнд, Борос). Серед них були не лише прості робітники, але і кваліфіковані інженери, лікарі, вчителі, урядовці[19].
  • Ті, хто залишився у Швеції, ті заснували Українське товариство в Швеції в 1947 році. Почалася ця українська діаспора у Швеції з невеликої української колонії (близько 200 осіб) у 1947 р. в Стокгольмі. Виник осідок Української Громади у Швеції (голова — В. Федорчук, з 1952 р. — К. Гарбар), у 1949–1955 рр. діяло Українське Пресове Бюро під керівництвом Б. А. Кентржинського (співробітники — Ю. Борис і Б. Залуга), у 1950–1960 рр. — Український Академічний Клуб (очолений Ю. Борисом), у 1950-х pp. — Українська Громада імені гетьмана Пилипа Орлика (голова — В. Дехтяр). Українці Швеції зачали добрі стосунки зі шведськими відомими діячами культури (Б. Люнквіст, А. Генріксон, Н. Буман, Б. Геґман)[20].

Визнання Швецією незалежності України[ред.ред. код]

Швеція першою серед країн Північної Європи визнала незалежність України 19 грудня 1991 року. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року. У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Королівства Швеція в Україні. 31 травня 1994 р. була започаткована діяльність Дипломатичного представництва України м. Стокгольмі, очолюваного за сумісництвом Послом України у Фінляндській Республіці. 11 лютого 1999 року вірчі грамоти першого Посла України з резиденцією в Стокгольмі Королю Швеції Карлу XVI Густаву вручив О. С. Сліпченко.

Політичний діалог[ред.ред. код]

Україна належить до пріоритетів зовнішньої політики Швеції в Східній Європі. Важливу роль відіграє реалізація запропонованої нею спільно з Республікою Польща ініціативи «Східне партнерство». Швеція підтримує прагнення державної влади України вступити до Європейського Союзу[21].

  • 2008 р. — робочий візит короля Швеції Карла XVI Густава в Україну, відвідування ним шведської діаспори в Україні.
  • 8-9 квітня 2010 р. — візит Міністра закордонних справ Швеції К. Більдта в Україну;
  • 1-3 жовтня 2010 р. — візит Міністра закордонних справ Швеції К. Більдта в Україну;
  • 17 листопада 2010 р. — спільний візит Міністра закордонних справ Швеції К. Більдта та Міністра закордонних справ Республіки Польща Р. Сікорського в Україну;
  • 6 грудня 2010 р. — візит Міністра закордонних справ України К. І. Грищенка у Швецію;
  • 28-29 березня 2011 р. — візит Міністра торгівлі Швеції Е. Бйорлінга в Україну;
  • 16-17 вересня 2011 р. — візит Міністра закордонних справ Швеції К. Більдта в Україну;
  • 24-26 листопада 2011 р. — візит Віце-прем'єр-міністра України — Міністра соціальної політики С. Л. Тігіпка у Швецію;
  • 2-3 квітня 2012 р. — візит Міністра економічного розвитку і торгівлі України П. О. Порошенка у Швецію;
  • 13-15 вересня 2012 р. — робочий візит Міністра закордонних справ Швеції К. Більдта в Україну[22].

Економічна співпраця[ред.ред. код]

Офіс «SEB» на вулиці Велика Васильківська, 10 у м. Києві
  • Торговельно-економічне співробітництво між Україною і Швецією протягом останніх років розвивалося досить динамічно. Кількість зареєстрованих в Україні підприємств зі шведським капіталом перевищує 100. Швеція має взаємовигідні відносини з Україною. Для чого були укладені відповідні торгово-економічні угоди. В Україні представлені шведські компанії «Ерікссон», «Вольво», «Сканія», «Tetra Pak», «Саузерн Фуд» тощо[23].
  • Найуспішніша і найвідоміша шведської компанія в Україні є харчова компанія «Чумак» (швед. Tjumak) у Каховці Херсонської області. Це сьогодні одна з найбільших компаній харчової промисловості України. Вона була заснована в 1996 р. двома молодими шведськими підприємцями за фінансової допомоги пана Ханса Раузінга (Hans Rausing) з Tetra Pak[24].
  • Шведські банки в останні роки почали проявляти зростаючий інтерес до розширення інвестицій в українську економіку. На початку 2005 року «Skandinaviska Enskilda Banken» (SEB) купив банк «АЖІО», який пізніше був перетворений у «Факторіал-Банк» і в кінці 2007 року «SEB» купив «Факторіал-Банк» з офісами у м. Харкові. Цей банк планується включити в «SEB». Сьогодні «SEB» має 85 офісів в Україні, але планує відкрити додаткові офіси 20-25 на рік, так що це складатиме близько 300 офісів у найближчі роки[25]
  • У середині 2007 р. «Swedbank» купив «ТАС-Комерцбанк», що у грудні 2007 року змінив свою назву на «Сведбанк». На даний час цей банк має 190 відділень по всій Україні[26][27].
  • Шведський меблевий гігант роздрібної торгівлі «IKEA» протягом багатьох років планував відкрити свій власний магазин і торговий центр МЕГА в Києві (Україна), схожий на той, що в Москві (Росія), але був задум відкладений через суперечки за землю. Замість цього магазин буде відкритий в Одесі в найближчому майбутньому. Але «IKEA» брала активну участь в Україні протягом багатьох років різними постачанням своїх меблів, в основному, через свою дочірній офіс «Swedwood» в Ужгороді[28].
  • Швеція є найбільшим торговельно-економічним партнером України в Північній Європі. За даними Державної служби статистики України, у 2011 р. загальний обсяг торгівлі України зі Швецією (товари та послуги) досяг 917,4 млн доларів США, що на 44,1% більше у порівнянні з 2010 р.. При цьому український експорт до Швеції становив 138,9 млн доларів США (зростання на 17,5% у порівнянні з 2010 р.), а імпорт — 778,5 млн доларів США (на 50,1% більше в порівнянні з 2010 р.).
  • Структура українського експорту поступово змінюється, розширюється номенклатура товарів, зменшується відсоток сировинної складової поставок та збільшується питома вага готової продукції. Основними позиціями в структурі експорту товарів з України до Швеції є: чорні метали — 22,3%, текстильна продукція — 19,3%, деревина і вироби з деревини — 9,0%, сільськогосподарська продукція — 5,7%. У структурі імпорту України зі Швеції провідне місце займають: папір та картон — 23,7%, електричні машини та устаткування — 18,7%; котли, машини, апарати і механічні пристрої — 12,5%, сільськогосподарська продукція — 4,9%.
  • Обсяг шведських інвестицій в економіку України у 2011 р. суттєво збільшився і станом на 1 жовтня 2011 року склав 1755,6 млн доларів США. Шведські прямі інвестиції в економіку України становлять 4,1% від загального обсягу іноземних інвестицій, за цим показником Швеція посідає восьме місце в переліку країн, що здійснюють інвестиції в економіку України. Перспективним напрямком двостороннього співробітництва і даними маркетингу є енергетична галузь, модернізація енергетичного сектору економіки України, впровадження новітніх технологій, збільшення ефективності існуючих потужностей; співпраця в галузях використання відновлювальної енергії (утилізації та переробки відходів), запозичення Україною відповідного досвіду та передових технологій шведських компаній, а також в телекомунікаційній галузі, сферах енергозбереження та захисту довкілля, ядерної безпеки тощо[29].

Культурна співпраця[ред.ред. код]

Пам'ятний знак, присвячений Пилипу Орлику в Крістіанстаді, 2011, автори: Крилов Борис та Сидорук Олесь

Зростає інтерес до поглиблення культурно-гуманітарного та науково-технічного співробітництва України і Швеції.

Співробітництво в науково-технічній сфері[ред.ред. код]

Протягом останніх років активно розвивається українсько-шведське співробітництво в науково-технічній сфері. Основними напрямами співпраці були: відновлювальні джерела енергії та енергоефективність, ядерна та радіаційна безпека, ефективне використання водних ресурсів, охорона здоров'я, наукові та прикладні дослідження, функціонування технологічних парків, охорона навколишнього природного середовища тощо. Під час переговорів Міністра енергетики та вугільної промисловості України Ю. Бойка з Міністром підприємництва та енергетики Швеції М. Улофссоном у червні 2011 р. сторони домовилися розширити співпрацю у галузі енергозбереження, розвитку альтернативних та нетрадиційних джерел енергії. Важливі питання двостороннього співробітництва у науково-технічній сфері були обговорені також під час зустрічей Міністра енергетики та вугільної промисловості України Ю. Бойка з керівництвом низки енергетичних компаній, зокрема «Ваттенфал» та «Фортум». Значні перспективи має співпраця між шведською компанією «Місен Ентерпрайзез» та українськими НАК «Нафтогаз України» та ДП «Укргазвидобування». Експерти компанії досліджують проблеми відновлення виснажених та економічно неефективних родовищ нафти і газу в Україні. Відповідно до домовленостей, досягнутих сторонами, проекти, спрямовані на відновлення, капітальний ремонт свердловин та інтенсифікацію недіючих та малопродуктивних нафтових свердловин, використання ноу-хау в розробці родовищ нафти та газу, будівництво сучасних компресорних установок, підтримання пластових тисків та впровадження новітніх технологій щодо підвищення ступеню вилучення вуглеводнів. Динамічно розвивається співпраця між провідними українськими і шведськими інститутами та університетами у сфері прикладних та наукових досліджень: між Київським національним медичним університетом ім. О.Богомольця та Каролінським медичним інститутом; Національним технічним університетом України (КПІ) та Шведським Королівським технологічним університетом. Відбулася низка візитів делегацій викладачів та студентів з метою обміну та активізації співробітництва в рамках Болонського процесу. Впродовж 2011 р. у Каролінському медичному інституті на навчанні в аспірантурі перебували 6 українських науковців. Розширюється науково-технічне співробітництво сторін у галузі радіаційного моніторингу довкілля (екології). Експерти Державної інспекції ядерного регулювання України та Шведського Агентства радіаційної безпеки протягом 2011 р. взяли участь у низці семінарів у Швеції та Україні, присвячених актуальним проблемам у цій сфері та виробленню практичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня радіаційної безпеки українських атомних електростанцій відповідно вимог МАГАТЕ та ЄС. З урахуванням потужного наукового потенціалу, який мають на сьогодні Україна та Швеція, а також беручи до уваги позитивну динаміку розвитку двосторонніх науково-технічних зв'язків впродовж останніх років, є вагомі підстави розраховувати на перспективи їх успішного розвитку і у майбутньому[31].

Співпраця на регіональному рівні[ред.ред. код]

У 20092010 рр. між Україною та Швецією розвивається співпраця на регіональному рівні. Близько 10 міст Швеції підтримують відносини з українськими партнерами. Розвиваються контакти з провінціями Смоланд, Крістіанстад, містами Сьодертельє, Гетеборг. Київ, Львів, Одеса та Харків співпрацюють зі шведськими містами Стокгольм, Гетеборг та Мальмо в рамках мережі розвитку регіонального співробітництва «Євросітіз» (EUROCITIES). Зокрема, в рамках співробітництва в Харкові відбулася зустріч робочої групи Євросітіз «Європейська політика сусідства і розширення» (8-9 жовтня 2009 р.), в Стокгольмі було ініційовано проведення «EUROCITIES 2009 Stockholm» (25-28 листопада). Асоціація міст України та громад, яка сьогодні об"єднує 527 міст, селищ і сіл України, розвиває партнерські відносини з Асоціацією місцевих влад Швеції. Делегація України брала участь у засіданні 24 Генеральної асамблеї «РЄМР — Ради Європейських муніципалітетів і регіонів» (22-24 квітня 2009 р.) в м. Мальме (Швеція). Україна була представлена делегацією з 7 міст. Серед прикладів найбільш успішних шведських проектів — модернізація системи водоочищення у Львові, проект підвищення ефективності енергопостачання у Києві, розвиток сільськогосподарського бізнесу і фермерства. Шведські підприємства «Альфа Лаваль», «АВВ» беруть участь в реалізації низки проектів щодо модернізації систем теплопостачання з використанням енергоефективних технологій в містах Рівне, Тернопіль, Лубни, а також у Криму. Представники шведських компаній Eco-Energy і «Біогазпром» підписали з муніципалітетами Луцька, Миргорода, Новоград-Волинського, Нової Каховки, Конотопа, Бучі, Старокостянтинівки, Володимир-Волинського угоду про наміри співпраці. В квітні 2009 р. делегація Івано-Франківської області на чолі з заступником голови ОДА Т. Д. Парфаном перебувала з візитом у Швеції з метою ознайомлення зі шведським досвідом у сфері енергозбереження та використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Між Івано-Франківською ОДА та SweHeat — асоціацією компаній Alfa Laval, Logstor, Petrokraft було укладено Протокол про наміри щодо співробітництва в галузі енергозбереження. В рамках угоди здійснюються заходи щодо переобладнання енергопостачання двох шкіл Івано-Франківської області. За сприяння Королівського інституту технологій Швеції делегація Рівненської ОДА на чолі з Головою ОДА В. Матчуком відвідала в березні 2009 р. Швецію з метою ознайомлення зі шведським досвідом у сфері використання відновлювальних та альтернативних джерел енергії. Делегація Тернопільської області, яка перебувала у Швеції в квітні 2009 р., відвідала провінцію Смоланд, з керівництвом якої було обговорено питання щодо встановлення співробітництва між Тернопільською областю та шведською провінцією Смоланд. В березні 2009 р. міська рада м. Крістіанстад прийняла рішення щодо започаткування співпраці з м. Полтава в сфері спорту і культури. У зв'язку з цим в червні Полтаву відвідала Голова міської ради м. Крістіанстад Е. Арха. В 2010 р. шведське місто відвідала делегація м. Полтава. Делегація Одеської ОДА на чолі з її Головою М. Сердюком відвідала Стокгольм восени 2009 р.. Українська делегація взяла участь у засіданні Генеральної Асамблеї Конференції приморських регіонів Європи у м. Гетеборг, де провела переговори з місцевою владою м. Гетеборг щодо можливості встановлення співробітництва з Одеською областю. За сприяння Посольства, почесного консула України в м. Мальмо Бо Валленберга та очолюваної ним «Скандинавської дитячої місії» в листопаді 2009 року до Волинської області зі Швеції надійшов гуманітарний вантаж, наданий збройними силами Швеції. Благодійні організації та фонди Швеції, серед яких «Зірка надії», «Місія на Сході», «Скандинавська дитяча місія», організовують лікування та оздоровлення українських дітей. Благодійна організація «Допомога Південної Сконе Україні» (Швеція) надає гуманітарну допомогу на постійній основі для Тернопільської області. Українська громада в м. Гетеборг активно співпрацює з культурними та просвітницькими організаціями, громадами Львова, Одеси. Зокрема, в травні 2009 р. організацією була надана допомога в організації концерту української групи «Гайдамаки» у великому музичному осередку Ґетеборґа «Musikens Hus», в лютому відбувся візит директора студії «Країна мрій», відбувається обмін літературою. Співробітництва українських міст є в рамках Генеральної асамблеї РЄМР, Євросітіз, між Асоціацією міст України та громад і Шведською Асоціацією місцевої влади та регіонів як в економічній так і в культурній, освітній та гуманітарній сфері[32].

  • У 2011 р. вперше у Швеції було встановлено пам'ятник видатному українцеві. У шведському м. Крістіанстад відбулося урочисте відкриття пам'ятника та меморіальної дошки українському гетьману Пилипу Орлику — автору відомої Конституції, яка вважається першою демократичною конституцією на теренах цілої Європи. Відкриття було приурочено до 300-ї річниці Конституції Пилипа Орлика та 15-ї річниці сучасної Конституції України.

Міста-побратими[ред.ред. код]

Українська діаспора у Швеції[ред.ред. код]

Докладніше: Українці у Швеції

Шведська діаспора в Україні[ред.ред. код]

Докладніше: Старошведське

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Генеалогічна схема князів Києва
  2. стор. 385, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 1 (перевидання в Україні), Львів — 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3.
  3. стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  4. «Літопис руський», Нестор, вид. «Дніпро», м. Київ, 1989 р.
  5. Yaroslav the Wise (англ.)
  6. стор. 3805, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  7. стор. 3805, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  8. [стор. 160–162, Наливайко Дмитро Сергійович, «Козацька християнська республіка» (Запорозька Січ в західноєвропейських літературних джерелах), вид. «Дніпро» («Основи»), м. Київ, 1992 р. — 495 с. ISBN 5-308-01377-2]
  9. стор. 3805-3806, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  10. Стокгольм
  11. Orest Subtelny: Ukraine – a history, p. 137. University of Toronto Press 1994. ISBN 0-8020-7191-0.
  12. Andrej Kotljarchuk: In the Shadows of Poland and Russia. The Grand Duchy of Lithuania and Sweden in the European Crisis of the mid-17th century, p. 245. Södertörns Högskola 2006. ISBN 91-89315-63-4
  13. стор. 3806, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  14. Пилип Орлик (гетьман-емігрант), Вас. Різниченко, вид. «Заповіт» (репринт 1918 р. «Київ-Союзбанк»), м. Київ, 1991 р.
  15. стор. 3806, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  16. Alfred Jensen: Mazepa, pp. 174–194. Lund 1909.
  17. стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  18. стор. 3806-3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  19. стор. 3807, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  20. стор. 3807-3808, Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5
  21. Chairman of European Council supports Ukraine's aspirations to join EU (Dec. 4, 2009. Ukraine — by Interfax-Ukraine) (англ.)
  22. «Політичні відносини між Україною та Швецією» — Офіційний сайт амбасади України у Швеції
  23. стор. 266 (глава «Швеція»), «Етика ділових відносин» (навчальний посібник — Міністерство освіти і науки України), Палеха Ю. І., рецензенти — доктор філософських наук професор Герасимчук А. А. (Польща) та доктор політичних наук професор Оніщенко І. Г. (Україна), вид. «Кондор», м. Київ, 2008 р. — 356 с. ISBN 978-966-351-061-3
  24. Веб-сайт «Чумак»
  25. Веб-сайт банку «SEB»
  26. Веб-сайт банку «Swedbank»
  27. Avanza's website (швед.)
  28. Sweedwood's website (англ.)
  29. «Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Швецією» — Офіційний сайт амбасади України у Швеції
  30. «Культурно-гуманітарне співробітництво між Україною та Швецією» — Офіційний сайт амбасади України у Швеції
  31. «Науково-технічне співробітництво між Україною та Швецією» — Офіційний сайт амбасади України у Швеції
  32. «Міжрегіональне співробітництво між Україною та Швецією» — Офіційний сайт амбасади України у Швеції

Джерела[ред.ред. код]

  • Кривонос Р.А. Швеція // Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол. В.А. Смолій та ін. – К.: Наукова думка, 2013. – Т.10: Т – Я. – 2013. –  С.606–610.
  • Кривонос Р.А. Особливості співробітництва України з країнами Північної Європи // Україна в Європі: контекст міжнародних відносин: колективна монографія / За ред. А.І. Кудряченка. – К.: Фенікс, 2011. – С. 441 – 463.
  • Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 10 (перевидання в Україні), Львів — 2000 р. ISBN 5-7707-4048-5;
  • Наукове товариство імені Шевченка, «Енциклопедія українознавства», том 1 (перевидання в Україні), Львів — 1993 р. ISBN 5-7707-4049-3.
  • Наливайко Дмитро Сергійович, «Козацька християнська республіка» (Запорозька Січ в західноєвропейських літературних джерелах), вид. «Дніпро» («Основи»), м. Київ, 1992 р. — 495 с. ISBN 5-308-01377-2
  • стор. 263–268 (глава «Швеція»), «Етика ділових відносин» (навчальний посібник — Міністерство освіти і науки України), Палеха Ю. І., рецензенти — доктор філософських наук професор Герасимчук А. А. (Польща) та доктор політичних наук професор Оніщенко І. Г. (Україна), вид. «Кондор», м. Київ, 2008 р. — 356 с. ISBN 978-966-351-061-3
  • с. 212–219, «Все страны мира» (энциклопедический справочник), Родин И. О., Пименова Т. М., изд. «Вече» (www.veche.ru), г. Москва, 2004 г. — 624 с. ISBN 5-9533-0316-5
  • «Sveriges Historia», koncentrerad upsslagsbok (fakta•artal•kartor•tabeller), av Jan Melin, Alf W. Johansson, Susanna Hedenborg, «Rab‘en Rrisma», 1997 ISBN 5-7777-0164-7 (швед.); «История Швеции» (национальная история), Ян Мелин Альф В. Юханссон, Сюзанна Хеденборг, изд. «Весь мир» (пер. со швед.), г. Москва, 2002 г. — 400 с. ISBN 5-7777-0164-7 (рос.)
  • Грушевський Михайло Сергійович, «Нарис історії Київської землі» (репринт — 1891 р., Кіевъ), вид. «Радянський письменник», м. Київ, 1988 р.
  • Грушевський Михайло Сергійович, «Історія України-Руси» (репринт Львів-Київ, 1905–1936 рр.), 1-11 томи (в двадцяти книжках), вид. «Наукова думка», м. Київ, 1991–1998 рр.
  • Яворницький Дмитро Іванович, «Історія запорозьких козаків» (Пам'ятки історичної думки України), том 1-3 (репринт трьох томів з чотирьох від 1897 г. СПБ), вид. «Наукова думка» («Світ»), м. Київ (1990–1991 р.); м. Львів (1990–1992 р.).
  • «Реєстр війська Запорозького 1649 року» (транслітерація тексту), гол. упоряд. Тодійчук О. В. (наукове видання), м. Київ, вид. «Наукова думка», 1995 р. — 592 с. ISBN 5-12-002042-9
  • Археографическая комиссия Российской империи, «Архив Юго-Западной России», 1908 г. (Молчановский Н.). (рос.)

Посилання[ред.ред. код]