Романівецька волость

Романівецька волость
Центр	Романівка
Площа	28 010 (1885)
Населення	12 136 осіб (1885)
Густота	39.7 осіб / км²
Наступники	Новоград-Волинський район

Романівецька волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Новоград-Волинського повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Романівка.

Волость з усіх боків оточувала повітове місто Новоград-Волинський.

Історія

Волость існувала у 1861-1923 роках. Наприкінці 19 ст. село Улашанівка було передане до складу Курненської волості.

Станом на 1885 рік складалася з 18 поселень, 18 сільських громад. Населення — 12136 осіб (6015 чоловічої статі та 6121 — жіночої), 564 дворових господарства.

Земля волості

	Площа, десятин	У тому числі орної, дес.
Сільських громад	9853	6269
Приватної власності	17950	6443
Казенної власності	—	—
Іншої власності	207	159
Загалом	28010	12871

Основні поселення волості:

• Романівка — колишнє власницьке село, при річці Тня, за 10 верст від повітового міста, волосне правління, 374 особи, 44 двори, православна церква, каплиця. За 8 верст - Немелянський скляний завод. За 16 верст - німецька колонія Анета з лютеранським молитовним будинком. За 21 версту - колонія Олександрдорф (Граній Дуб) з молитовним будинком.
• Барбарівка
• Броники — колишнє власницьке село, при річці Тня, 450 осіб, 47 дворів, православна церква, поштова станція.
• Нова Вершниця
• Вишківка
• Євгенівка
• Єлизавет
• Іванівка
• Івашківка
• Княжа-Звягельська
• Кропивня — колишнє власницьке село, при річці Тня, 422 особи, 44 двори, постоялий будинок, водяний млин, чавуно-ливарний завод.
• Миколаївка, колонія
• Наталіївка, колонія
• Несолонь — колишнє власницьке село, 305 осіб, 38 дворів, православна церква, школа, 3 водяних млини, 2 вітряки.
• Ржадківка — колишнє власницьке село, при річці Случ, 409 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
• Теснівка, слобода
• Тупальці, село
• Ужачин, село
• Федорівка, слобода
• Фризівка, колонія
• Чижівка, село
• Улашанівка — колишнє власницьке село, 128 осіб, 16 дворів, поштова станція, тарктир.

Джерела

• Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)