Яніс Страдіньш
Яніс Страдіньш | |
---|---|
латис. Jānis Stradiņš | |
Народився | 10 грудня 1933 Рига |
Помер | 29 листопада 2019 (85 років) Рига, Латвія |
Громадянство | Латвія |
Діяльність | науковець, професор, публіцист |
Галузь | історія науки[1] і фізична хімія[1] |
Alma mater | Riga State German Grammar Schoold і University of Latvia Faculty of Chemistryd (1956) |
Науковий ступінь | доктор хімічних наук |
Вчене звання | професор |
Знання мов | латиська[1], російська і англійська |
Заклад | Latvian Institute of Organic Synthesisd, Латвійський університет, Ризький університет імені Страдиня і Академія наук Латвії |
Членство | Академія наук Латвії, Саксонська академія наук, Леопольдина і Baltic Historical Commissiond |
Посада | професор |
Батько | Паулс Страдіньш |
Діти | Pauls Stradiņš Jrd |
Нагороди | |
Я́ніс Страдіньш (латис. Jānis Stradiņš; 10 грудня 1933, Рига — 29 листопада 2019, там само) — латвійський науковець, професор, член Академії наук Латвії. Автор 330 статей і 7 книг у галузі фізико-органічної хімії, а також 270 статей і 20 книг з історії та інших галузей науки, техніки та культури.
Біографія
Народився 10 грудня 1933 в Ризі, син Павла Страдіньша.
Закінчив Ризьку міську школу № 5, вступив на хімічний факультет Латвійського державного університету, який закінчив у 1956.
З 1961 працював у Інституті органічного синтезу Латвійської академії наук. Тут створив лабораторію фізико-органічної хімії, яку очолював до 2006. З 1972 по 1976 викладав у Латвійському університеті, ставши в 1974 професором. У 1990-х працював у Інституті історії Латвії, з 1992 — в Ризькому університеті. З 1975 по 1985 був головним редактором міжнародного журналу «Хімія гетероциклічних сполук».
З 1996 по 1998 був віце-президентом Академії наук, з 1998 по 2004 — її президент. У 2004 став головою сенату Академії наук. З 2006 — голова державної програми досліджень «Letonika».
Одружений, дружина — Лайма Страдиня; діти — Паулс Страдіньш (професор фізики) і Петеріс Страдіньш (кардіохірург).
Заслуги і нагороди
Яніс Страдіньш є почесним доктором ряду латвійських навчальних закладів, а також почесним членом зарубіжних організацій. Нагороджений Великою медаллю Академії наук Латвії (1983), Орденом Трьох зірок 2-го ступеня (1995) і Хрестом Визнання 1-го ступеня (2008). Серед його зарубіжних нагород — французький Орден Почесного легіону (2001) і естонський Орден Хреста землі Марії (2004).
Посилання
Джерела
- Ян Павлович Страдынь. К 70-летию со дня рождения. 2003.