Торпеда часу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Торпеда часу
пол. Torpeda czasu. Powieść fantastyczna
Жанрнаукова фантастика
Формароман
АвторАнтоній Слонімський
Мовапольська
Опубліковано1923
ВидавництвоIgnis
Видання1924

«Торпеда часу: Фантастичний роман» (пол. Torpeda czasu. Powieść fantastyczna) — науково-фантастичний роман Антонія Слонімського. Опублікований у другій половині 1923 р. у 281—352 номерах американської польськомовної газети Kurier Polski[en] («Польський Кур'єр»). Окремим виданням роман вийшов наступного року у видавничому товаристві Ignis[pl], проілюстрований Тадеушем Ґроновським[1].

Сюжет

Науковець XXII століття професор Панктон винайшов «торпеду часу» — машину, що уможливлює подорожувати в часі. Герой, веденний шляхетними спонуканнями, разом з товаришами вирішує вирушити у Францію XVIII століття — щоб запобігти наполеонівським війнам, зміцнити демократію і сприяти розвитку людства. Йому вдається усунути Наполеона від влади, проте, внаслідок несподіваних обставин і реакції сучасників він не реалізує свого плану. Після невдалої місії він вирішує повернутися у 2123 рік, але протягом зворотньої подорожі розпливається у ніщо — змінений хід історії призводить до того, що герой взагалі не міг народитися у XXI столітті.

Персонажі

  • Професор Панктон (Profesor Pankton) — науковець, винахідник «торпеди часу»
  • Гайдне (Haydnèe) — дочка Панктона
  • Тольн (Toln) — історик, знавець наполеонівської епохи
  • Герсей (Hersey) — журналіст

Історичні особи

Проблематика

Одна з головних проблем, порушених у романі — питання впливу особистості на хід історії. У «Торпеді часу» ця тема проявляється, передусім, у сюжетній лінії професора Панктона.

Згідно з Анджеєм Стоффом, одним з дослідників роману Слонімського, автор тому вимусив свого героя програти, що до задуму твору входила полеміка з концепцією історії як сукупністю подій, спричинених видатними особистостями. Стофф також стверджує, що роман — тінь сумніву у вирішальної ролі освіти (яку розуміють як підвищення інтелектуального рівня людства й спрямування інтелекту в технологічний прогрес)[2].

Автор у своєму творі полемізує з постулатами позитивістичної і технологічної утопії, показує крах віри у можливість раціональної, гармонійної, наукової організації як суспільства у цілому, так і просвіченої влади. Таким чином він порушує питання стосунків між технократією і політичною владою. Програш професора як політика повинен бути відповіддю на питання щодо можливості правління представників науки, і разом з тим, застереженням про потенційну небезпеку політичних і соціальних експериментів над суспільством.

Проте, слід зауважити, що у «Торпеді часу» єдиним слушним розв'язанням проблеми, з погляду оповідача, є поступове підвищення освітнього рівня і свідомості серед людей. На це наводять міркування професора Панктона і Герсея наприкінці їхньої часової подорожі. Запропоновані зміни треба впроваджувати поступово, шляхом еволюції — не можна діяти примусом на суспільство.

Польські видання

Див. також

Примітки

  1. P. Pietrych. Młodzieńcza twórczość Antoniego Słonimskiego. Teksty i konteksty. — Kielce, 1997. — 209 с.
  2. A. Stoff. Porachunki ze światem (O powieściach fantastycznych Antoniego Słonimskiego), w: Lem i inni. Szkice o polskiej science fiction. — Bydgoszcz, 1990. — 188 с.
  3. Encyklopedia fantastyki: Torpeda czasu