Масютко Михайло Савович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 00:55, 28 грудня 2019, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (Запит на ВП:ЗДР (Шаблон:Колір))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Масютко Михайло Савович
Народився18 листопада 1918(1918-11-18)
с. Чаплинка, Дніпровський повіт, Таврійська губернія, Українська Держава
Помер18 листопада 2001(2001-11-18) (83 роки)
Луцьк, Волинська область, Україна
ПохованняЛуцьк
Країна СРСР
 Україна
Діяльністьписьменник
Знання мовукраїнська

Масю́тко Миха́йло Са́вович (18 листопада 1918(19181118), Чаплинка на Херсонщині — 18 листопада 2001) — український письменник, правозахисник.

Біографія

Важко пережив голодомор 1932—1933 років. 1934 року вступив на історико-філологічний факультет Запорізького педагогічного інституту. 1937 року, на третьому році навчання, виключено з інституту, заарештовано. Засуджено в Києві на 5 років ув'язнення. Покарання відбував у таборах і золотокопальнях Колими.

1942 року мобілізовано до Червоної армії. Перебував на фронті. Демобілізовано 1945 року в Берліні.

Після демобілізації працював педагогом у Криму, пізніше — в Дрогобичі.

Від 1948 року навчався у Львові в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова (відділ художнього редагування книги), а рівночасно закінчив екстерном Львівський педагогічний інститут (фах — українська філологія).

1953 року, в переддипломний рік, виключено з інституту за написання реферату під назвою «Норми комуністичної моралі», який було визнано «ідеологічно хибним».

Від 1953 року — на педагогічній роботі. Певний час працював науковцем у Музеї Івана Франка у Львові, а після— викладачем української мови та літератури в школах на різних теренах України: Галичина, Волинь, Київщина, Крим, Херсонщина.

Від початку 1960-х років, під час «хрущовської відлиги», брав активну участь у національному русі, написав низку публіцистичних статей, які поширювалися самвидавом по Україні.

1965 року заарештовано у Феодосії, де проживав з матір'ю, а через рік у Львові засуджено закритим судом на шість років тюремного й табірного ув'язнення за свідченнями братів Горинів (Михайла і Богдана). Під час слідства і суду залишався стійким і безкомпромісним. Саме цей період свого життя Михайло Масютко докладно відобразив у книзі «В полоні зла».

Після звільнення з ув'язнення (1971 рік) прописатися у Феодосії у власну хату не дозволили. Мусив осісти в селі Дніпряни поблизу Нової Каховки без права виїзду і під пильним наглядом агентів КГБ — і так аж до розвалу Радянського Союзу.

Упродовж 30 років, які судилося прожити в Дніпрянах, Михайло Масютко написав більшість своїх літературних оповідань.

У вересні 2001 року, на 83-му році життя, змушений був покинути рідну домівку в Дніпрянах і виїхати до Луцька. 18 листопада того ж року, саме на день свого народження, Михайла Масютка не стало. Похований у Луцьку на приміському кладовищі.

Вшанування пам'яті

18 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам'ятна дата — 100 років з дня народження Михайла Масютка (1918—2001), письменника, політв'язня радянського режиму.[1]

Примітки

Посилання