Альф Генріксон
| Альф Генріксон | |
|---|---|
| Alf Ragnar Sten Henrikson | |
 скульптура Альфа Генріксона | |
| Народився |
9 липня 1905 Гускварна |
| Помер |
9 травня 1995 (89 років) Седра Енґбі (передмістя Стокгольма) |
| Поховання | кладовище у м. Гускварна[1] |
| Громадянство |
 Швеція |
| Діяльність | журналіст, письменник, сценарист, поет, перекладач |
| Галузь | популяризація науки[2], науково-популярне видання[2], поезія[2] і переклад[2] |
| Відомий завдяки | член Королівської шведської академії літератури, історії та старожитностей |
| Знання мов | шведська[3][2] |
| Членство | Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Q10503331? |
| Роки активності | з 1927 |
| Нагороди |
Шведська королівська медаль Litteris et Artibus (1977) Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981) |
| IMDb | ID 0377612 |
Альф Генріксон (швед. Alf Ragnar Sten Henrikson, *9 липня 1905, Гускварна — † 9 травня 1995, Седра Енґбі) — шведський письменник, сценарист, поет, перекладач і журналіст газети Dagens Nyheter. Автор багатьох науково-популярних і історичних книг та численних поезій на актуальні теми, які регулярно публікувались в Dagens Nyheter.
Творчий доробок
Альф Генріксон написав понад 100 книг[4], серед яких збірки поезій, книги на історичні теми, які розповідають зокрема про історію Швеції, Данії, Китаю, Ісландії, стародавніх Греції і Риму, а також загальна енциклопедія, яку Генріксон почав писати, коли йому вже було за вісімдесят. Він також перекладав поезію, оперні лібрето та інші тексти з таких мов, як французька, англійська, китайська. Його переклад лібрето Чарівної флейти Моцарта з німецької на шведську в 1968 році став класикою і був використаний у фільмі Інгмара Бергмана «Чарівна флейта» (екранізація опери 1975 року)[5].
Як сценарист відзначився у жанрах фентезі, мелодрама, комедія[6]. Перший фільм за його сценарієм вийшов у 1951, останній — в 1975.
Понад 20 тисяч поезій на актуальні теми Генріксон опублікував у щоденній газеті Dagens Nyheter. Частина їх була перевидана в антологіях[7]. Генріксон також написав і опублікував низку інших збірок поезій. Його стиль був зазвичай гумористичним, але також міг бути дуже серйозним — в його текстах часто поєднувались кілька смислових та стильових рівнів.
Нагороди та премії
Генріксон отримав низку літературних та інших нагород за його літературні твори і роботи з популяризації знань. Серед них найбільш престижними є:
- Litteris et Artibus (1977) — шведська королівська медаль, заснована у 1853 Карлом XV, який на той час був крон-принцом[8]
- Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» (1981)[9]
- срібна медаль Королівської шведської академії літератури, історії та старожитностей (1982).
У 1967 його обрали членом Королівської шведської академії літератури, історії та старожитностей.
У 1968 він став почесним доктором Стокгольмського університету.
У 1980 видавничий дім Bra Böcker AB заснував премію Альфа Генріксона на честь його 75-річчя. За життя Генріксона він сам обирав лауреатів щорічної премії. Після його смерті була кількарічна пауза, а згодом нагородженням цією премією зайнялось Товариство Альфа Генріксона.
В 2013 році премія становить 25 тис. шведських крон[10]
Примітки
- ↑ Find a Grave
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Бібліографічна база даних від Товариства Альфа Генріксона
- ↑ Die Zauberflöte (Чарівна флейта): інформація про оперу Гетеборзького оперного театру
- ↑ http://www.kinopoisk.ru/name/599758/
- ↑ Товариство Альфа Генріксона
- ↑ Recipients of Litteris et Artibus 1977, інформація Королівського двору Швеції
- ↑ Список нагороджених Орденом «За заслуги перед Італійською Республікою»
- ↑ Om Alf Henrikson-priset, Інформація Товариства Альфа Генріксона
Посилання
- Інформація про кінофільмиkinopoisk.ru (рос.)
|
