Смерть світла
| «Світло, що вмирає» | ||||
|---|---|---|---|---|
| англ. Dying of the Light | ||||
 | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Джордж Мартін, | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | жовтень 1977 | |||
| Країна |
 США | |||
| Видавництво | Simon & Schuster | |||
|
| ||||
«Світло, що вмирає» (англ. Dying of the Light) — науково-фантастичний роман американського письменника Джорджа Реймонда Річарда Мартіна, вперше опублікований в 1977 році. Первісна назва «Після фестивалю» було змінено до першої публікації книги. Твір було номіновано на премію Г'юго за найкращий роман в 1978 році, і на британську премію фентезі в 1979 році.[1]
Назва
В якості назви був використаний рядок з поеми про смерть Ділана Томаса «Do Not Go Gentle into That Good Night»:
|
Не йди слухняно у морок непроглядної ночі,
Відправ свій гнів і лють тому світлу, що вмирає |
|
Сюжет
Події книги відбуваються на планеті Ворлорн, у світі, який помирає. Ця мандрівна планета віддаляється від найближчих до неї зірок в область, де панує темрява і холод, і де немає умов для життя. 14 міст Ворлорна, побудованих протягом короткого відрізку часу, коли планета проходила досить близько від червоного гіганта, помирає разом з нею. Персонажі роману також грають зі смертю.
Дерк Т'Ларіен, головний герой, вважає життя позбавленим сенсу і мало привабливим після того, як його подруга Гвен Дельвано покинула його. Найбільш яскраво освітлена з 14 представлених на Уорлорні культур, Кавалаанська, з представником якої Гвен «одружений», помирає в соціальному відношенні. Рідна планета кавалаанців колись пережила численні напади в ході планетарної війни, в результаті у них розвинулися власні специфічні соціальні інститути та моделі людських відносин. Але тепер, коли війна давно минула, багато кавалаанців намагаються пристосуватися до реалій сучасного світу і відмовляються від старих традицій. Це означає кінець для давньої Кавалаанської культури.
Персонажі
- Дерк Т'Ларіен;
- Гвен Дельвано — колишня кохана Дерка, бетейн Джаана Вікарі;
- Аркін Руарк — друг Гвен, кимдиссець;
Кавалаанці
- Кирак Редстил Хавіс — старий-поет, що пише старокавалаанською мовою;
Айронджейди
- Джаан Рів Вулф Високошляхетний Айронджейд Вікарі;
- Гарс Айронджейд Джанасек — тейн Джаана Вікарі;
Мисливці—брейти
- Лоримаар Рельн Винтерфокс, Високошляхетний Брейт Аркеллор;
- Челл Нім Колдвінд фре-Брейт Дейвесон;
- Бретан Брейт Лантрі — тейн Челла Дейвесона.
Посилання
- «Світло, що вмирає» на сайті Worlds Without End
- «Світло, що вмирає» на сайті denversfbookclub.com
- «Світло, що вмирає» на сайті Goodreads
Примітки
|
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
