Пошкус Олександр Адамович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:07, 23 квітня 2020, створена Crazydoktor (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Військовик | ім'я = Олександр Адамович Пошкус | оригінал імені = | портрет = | розмір = | п...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Адамович Пошкус
Народження 20 травня 1901(1901-05-20)
Рига, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Смерть 13 січня 1962(1962-01-13) (60 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил сухопутні війська
Рід військ  танкові війська
Роки служби 1918—1961
Звання  Генерал-майор
Війни / битви Радянсько-українська війна
Німецько-радянська війна
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Червоного Прапора
Орден Кутузова II ступеня
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Москви»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Олекса́ндр Ада́мович По́шкус (19011962) — радянський воєначальник, генерал-майор танкових військ (1943).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Ризі, нині — столиця Латвії. Латвієць. У 1914 році закінчив 4-класне початкове училище, працював слюсарем.

У липні 1918 року добровільно вступив до лав Червоної армії: гвардієць революційної охорони Виборзького району Петрограду. З грудня 1919 року — курсант 1-х Петроградських артилерійських командних курсів.

У 1920—1921 роках брав участь у боях на Південному фронті проти військ П. М. Врангеля і Н. І. Махна. Член РКП(б) з 1920 року.

З січня 1921 року — курсант 7-х Севастопольських артилерійських командних курсів. Після закінчення курсів у травні того ж року залишений при курсах: ад'ютант дивізіону, командир взводу.

З травня 1922 року — слухач Вищої артилерійської школи командного складу. Після її закінчення у вересні того ж року — командир взводу 7-х Севастопольських артилерійських командних курсів.

Протягом 1925—1931 років — на командних посадах у 4-й Київській артилерійській школі командного складу: з 25 січня 1925 року — командир взводу, з 1 жовтня 1925 року — помічник командира батареї, з 1 жовтня 1926 року — командир батареї.

З 30 квітня 1931 року — командир навчального дивізіону 7-го корпусного артилерійського полку.

З 1 лютого 1933 по 7 червня 1937 року навчався на командному факультеті Військової академії механізації і моторизації РСЧА (ВАММ).

У червні 1937 року призначений помічником начальника Саратовського Червонопрапорного бронетанкового училища з навчально-стройової частини. Протягом серпня 1937 — березня 1938 років тимчасово виконував обов'язки начальника училища.

15 вересня 1938 року звільнений з лав РСЧА за ст. 43а, проте вже за рік, 6 жовтня 1939 року, відновлений у лавах РСЧА. Від того ж часу — молодший викладач кафедри тактики ВАММ. З 18 червня 1941 року — викладач кафедри служби тилу ВАММ.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1942 року: з 30 червня 1942 року — в.о. заступника начальника автобронетанкового відділу 8-ї резервної армії; з 16 липня 1942 року — начальник штабу 28-го танкового корпусу (з 18 вересня 1942 року — 4-й механізований корпус, з 18 грудня 1942 року — 3-й гвардійський механізований корпус).

На початку вересня 1943 року відкликаний з фронту і призначений начальником кафедри тактики Військової академії бронетанкових і механізованих військ (ВА БТіМВ). З 28 травня 1946 року — начальник штабу 10-ї механізованої армії. З 25 березня 1947 року — начальник кафедри тактики ВА БТіМВ. З 16 травня 1951 року — начальник командного факультету ВА БТіМВ.

14 липня 1961 року генерал-майор танкових військ О. А. Пошкус вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер. Похований на Введенському кладовищі.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Військові звання

[ред. | ред. код]
  • капітан (Наказ НКО № 01371 від 13.01.1936);
  • майор (Наказ НКО № 2407 від 07.06.1937);
  • підполковник (Наказ НКО № 00343 від 27.06.1941);
  • генерал-майор танкових військ (Постанова РНК СРСР № 643 від 07.06.1943).

Посилання

[ред. | ред. код]