Мотив

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:02, 6 травня 2020, створена M. Humeniuk (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 176.108.120.12 (обговорення) до зробленого Vydzigora)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Мотив — (від фр. motif, від середньовічної латини motivus, від лат. motus — прикметник минулого часу дієслова movēre — рухати(ся)) — багатозначний термін, що використовується у двох головних значеннях:

  1. Внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії.
  2. Фрагмент загальної картини або об'єкта, що багаторазово повторюється з деякими змінами.

У психології, соціології, педагогіці

  • Мотивація — внутрішня рушійна сила, що спонукає людину до дії або певного типу поведінки, пов'язана з її органічними та культурними потребами.
    • те, що пов'язане зі стимулюванням людини до дії
    • те, що формується на основі потреб, безпосередньо пов'язаних із метою діяльності
    • те, що спонукає до діяльності,
      • для чого діяльність здійснюється,
      • заради чого особистість намагається здійснювати мету
    • те, що викликає активність у людині
    • те, що визначає різні явища і стани, які викликають потреби, інтереси, потяги, емоції, установки, ідеали
    • те, що виконує функції стимулювання людини до дій і діяльності,
      • орієнтування людини у напрямку дій,
      • забезпечення спрямованості до дій та розв'язання певної задачі
    • суб'єктивне явище, пов'язане зі стимулами.

Спонуканням у мотивації можуть бути наступні регулятори поведінки: інстинкти, інтереси, потреби. Для формування мотивації у різних людей регулятори поведінки можуть бути у різному співвідношенні.

Мотиви передбачають розуміння результату діяльності та усвідомлення своєї ролі у певній діяльності. Відмінність між стимулом і мотивацією в тому що, стимул викликається зовнішніми факторами, тоді як мотивація визначається, у широкому розумінні, детермінацією поведінки взагалі.

Мотив є суб'єктивним явищем, це прийняте рішення, яке має причину, підставу, основу для певного вчинку.

У мистецтві, літературі, музиці

У молекулярній біології

У кримінальному праві

Мотив злочину — внутрішнє спонукання, рушійна сила злочину.

Джерела

Література