Тільман Сузато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 22 травня 2020, заснована на цій версії.
Тільман Сузато
Основна інформація
Дата народження1500[1][2]
Місце народженняЗост, Арнсберг, Провінція Вестфалія, Пруссія[1]
Дата смерті1570[1]
Місце смертіСтокгольм
ГромадянствоГабсбурзькі Нідерланди
Професіїкомпозитор, музичний видавець, музикант
CMNS: Файли у Вікісховищі
Див. також: Тільман

Тільман Сузато (нід. Tielman Susato, також Thielman, Tylman, Thylman, Tilman або Thilman, близько 1510/1515 — після 1570) — фламандський композитор, інструменталіст і нотний видавець епохи Ренесансу.

Біографія

Народився, певно, у вестфальському місті Зост (нім. Soest), з чим і пов'язано ім'я «Susato». З 19 років мешкав в Антверпені, де служив музичним переписувачем-каліграфом в головному соборі міста, а в 1531-1549 роках — трубачем капели собору, а також міським шпільманом. У 1530-х роках одружився з Елізабет Пельц, у них було троє дітей — Клара, Якоб і Катаріна. У 1542 році, разом з друкарем ван Віссенакеном і книгопродавцем тер Брюггеном, Сузато заснував першу нідерландську нотну друкарню, одноосібним власником якої він став уже за рік. У 1551 році він відкрив при ній спеціальну крамницю музичних інструментів та нот. У 1555 році Сузато познайомився з Орландо ді Лассо, який у цей час жив в Антверпені. Разом вони в тому ж році опублікували велику збірку творів Ласо (так званий «opus 1») з італійськими мадригалами і віланесками, французькими шансонами і латинськими мотетами. У 1561 році справа Сузато перейшла до сина — композитора Якоба, і про подальшу її життя відомостей дуже мало.

Відомо, що в 1550-х роках, крім музичної та комерційної діяльності в Антверпені, Сузато придбав майно у Північній Голландії, де не раніше 6 вересня 1561 він був обраний на високі державні посади в Петтені[3]. В Алкмаарі 6 серпня 1564 року було складено заповіт Тільмана Сузато і його дружини, Елізабет Пельц, в будинку зятя, Арнольда Розенберга (чоловіка дочки Сузато Клари)[4]. Син Якоб, продовжувач друкарської справи композитора, помер в Антверпені в листопаді 1564 року. Дружина композитора померла в період між 6 листопада і 24 грудня 1564 року в Алкмаарі[3]. Відомо, що в 1565—1570 роках Тільман Сузато брав участь у дипломатичних справах свого зятя, Арнольда Розенберга, пов'язаного з королівським будинком Швеції[3]. Після згадок про Сузато в Стокгольмі в документах грудня 1569[5] і червня 1570 року[6] відомостей про композитора не зберіглося.

Видавнича справа

Тільман Сузато надрукував твори понад 90 авторів, головним чином представників нідерландської композиторської школи XVI століття. Крім цього Сузато відомий як перший видавець творів Орландо ді Лассо. Він публікував і свою музику, тим самим забезпечивши собі славу талановитого композитора, а своїм творам — популярність і довге життя (вони виконуються і записуються і сьогодні).

Друкарня Сузато видала 31 видання релігійної та 26 видань світської музики, що включали ряд його власних творів. Діяльність Сузато сприяла поширенню впливу нідерландської поліфонії і дала багатий матеріал для історіографії європейської музичної культури.

Твори

Велика частина творів Сузато виконана в традиціях строгого стилю. Серед написаного і виданого Сузато:

  • Меса,
  • Сім мотетів для двох, чотирьох, п'яти і шести голосів,
  • Шести- і чотириголосні псалми,
  • Дев'яносто шансонів,
  • 58 чотириголосних танців і інше

Примітки

  1. ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #11875789X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. ↑ а б в Grosjean A. Tielman Susato and Sweden: The Swedish Evidence, 1555—1570 / Keith Polk (ed.) Tielman Susato and the music of his time: print culture, compositional technique and instrumental music in the Renaissance. Pendragon Press, 2005. ISBN 9781576471067, pp.45—60
  4. ↑ Alkmaar, Gemeente Archief, Notarissen 2, folios 260—262, in: Kristine K. Forney (нід.), New Documents on the Life of Tielman Susato, Sixteenth-Century Printer and Musician. // Revue belge de musicologie, 36—38 (1982—1984): pp. 51—52).
  5. ↑ Див. Stockholm, Stadsarkivet, Tänkeböker, 1568—1571, folio 60v; in: Stockholms stadsböker, Joh. Ax. Almquist, ed. (Stockholm, 1941), 38-39.
  6. ↑ Див. Stockholm, Stadsarkivet, Tänkeböker, 1568—1571, folio 152v—155; in: Stockholms stadsböker, Joh. Ax. Almquist, ed. (Stockholm, 1941), 75-78.

Література

  • Goovaerts A. Historie et bibliographie de la typographie musicale dans les Pays-Bas, Anvers, 1880, Amst., 1963;
  • Bergmans P. Un Imprimeur musicien: Tilman Susato // Bulletin de la Société bibliophile Anversoise, Antw., 1923;
  • Kliewer J. C. Tylman Susato and his Ecclesiasticae Cantiones. Rochester, 1958;
  • Meissner U. Der Antwerpener Notendrucker Tylman Susato, Bd 1-2, В., 1967.
  • Keith Polk (ed.), Tielman Susato and the Music of His Time. Print Culture, Compositional Technique and Instrumental Music in the Renaissance. Hillsdale/N.Y., Pendragon Press 2005, ISBN 1-576-47106-3 (частично онлайн)
  • Gustave Reese Music in the Renaissance. New York, W.W. Norton & Co., 1954. (ISBN 0-393-09530-4)
  • Статті «Printing and publishing of music», «Tielman Susato» в Новому музичному словнику Гроува / ред. Stanley Sadie. London, Macmillan Publishers Ltd., 1980. (ISBN 1-56159-174-2).
  • Dansereye 1551, performed by the New London Consort, Philip Pickett, conducting. Decca Record Company, London, 1993.

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тільман_Сузато&oldid=28229497