Віктор де Жонс'єр

Віктор де Жонс'єр
фр. Victorin de Joncières
Псевдо	Jennius
Народився	12 квітня 1839(1839-04-12)[…] rue de Ventadourd, колишній 2-й округ Парижаd
Помер	26 жовтня 1903(1903-10-26) (64 роки) rue de Castiglioned, I округ Парижа
Поховання	Цвинтар Монмартр
Країна	Франція
Діяльність	композитор, музичний критик, критик
Alma mater	Паризька вища національна консерваторія музики й танцю
Вчителі	Еме Леборн і Antoine Elwartd
Знання мов	французька
Напрямок	класична музика
Жанр	опера і симфонія
Батько	Auguste-Félix de Joncièresd
Діти	André de Joncièresd і Léonce de Joncièresd
Автограф
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Віктор де Жонс'єр (фр. Victorin de Joncières, справжнє ім'я Фелікс-Людже Россіньйоль, фр. Félix-Ludger Rossignol; 12 квітня 1839(18390412) — 26 жовтня 1903) — французький композитор та музичний критик.

Біографія

Займався живописом у Франсуа Піко, потім навчався в Паризькій консерваторії у Еме Леборна, проте в 1860 році залишив заняття, не закінчивши курсу, під враженням від опер Ріхарда Вагнера, які сильно розходилися з пануючою в консерваторії естетикою. Автор кількох опер: «Сарданапал», в якій Крістіна Нільсон співала головну партію, «Останній день Помпеї», «Димитро Самозванець». У 1871–1900 роках Жонс'єр виступав як музичний критик у газеті «La Liberté», підтримуючи Сезара Франка та Еммануеля Шабріє.

Література

• Жонс'єр, Феликс // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)