Єсауленко Микола Савелійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:20, 25 травня 2020, створена StarDeg (обговорення | внесок) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Савелійович Єсауленко
рос. Николай Савельевич Есауленко
Народження 14 вересня 1919(1919-09-14)
х. Трудобеліковський
Смерть 28 липня 1997(1997-07-28) (77 років)
Севастополь, Україна
Національність росіянин
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ штурмова авіація
Роки служби 1938—1948
Партія КПРС
Звання  Старший лейтенант авіації
Формування 210-й шап
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден ЛенінаОрден Червоного ПрапораОрден Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни I ступеня
Орден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної Зірки
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За взяття Відня»
Медаль «За взяття Відня»

Мико́ла Саве́лійович Єсау́ленко (рос. Николай Савельевич Есауленко; 14 вересня 1919 — 28 липня 1997) — радянський військовий льотчик, в роки Другої світової війни — командир ескадрильї 210-го штурмового авіаційного полку 136-ї штурмової авіаційної дивізії 17-ї повітряної армії, старший лейтенант. Герой Радянського Союзу (1945).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився на хуторі Трудобеліковський, нині Красноармійського району Краснодарського краю Росії, в селянській родині. Росіянин.

Закінчив Горлівське гірничо-промислове училище. Працював забійником шахти «Кочегарка» (м. Горлівка, Донецька область).

У лавах РСЧА з 1938 року. У 1940 році закінчив Ворошиловградську військову авіаційну школу льотчиків.

На фронтах німецько-радянської війни з грудня 1942 року. Воював у складі 210-го штурмового авіаційного полку на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому, 4-му та 3-му Українському фронтах. До березня 1945 року здійснив 138 бойових вильотів на штурмовику Іл-2.

У 1948 році вийшов у запас. Мешкав у Севастополі, де й помер. Похований на Алеї Слави міського кладовища «Кальфа».

Нагороди[ред. | ред. код]

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року старшому лейтенантові Єсауленку Миколі Савелійовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 6910).

Також нагороджений двома орденами Червоного Прапора (07.12.1943, 30.09.1944), орденами Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (14.07.1943) ступенів, Червоної Зірки (04.05.1943) і медалями.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Слов'янськ-на-Кубані Краснодарського краю встановлено погруддя.

На фасаді будинку № 53 на проспекті Жовтневої революції у Севастополі, в якому у 1975—1997 роках мешкав М. С. Єсауленко, встановлено меморіальну дошку.

На фасаді школи № 39 хутора Трудобеліковський Краснодарського краю, в якій навчався М. С. Єсауленко, встановлено меморіальну дошку.

Посилання[ред. | ред. код]

  • Єсауленко Микола Савелійович. // Сайт «Герои страны» (рос.).