Хотинське нахіє
Хотинське нахіє — провінція Османської імперії, утворена 1713 з Хотинського цинуту (округи) Молдавського князівства (територія сучасних Хотинського, Кельменецького, Сокирянського, частини Новоселицького районів Чернівецької області України та частини Єдинецького повіту Молдови). 1713 Хотинський цинут фірманом султана Агмеда III був вилучений з Молдавського князівства, на нього поширилася султанська адміністрація. Кордони Х.н. та його приналежність до Османської імперії було підтверджено Белградським мирним договором 1739, Кючук-Кайнарджійським мирним договором 1774, Баламутівською конвенцією 2 липня 1776. 1715 в Х.н. було здійснено дефтер (перепис населення та нерухомого майна), скасовано кріпацтво. 1715—18 збудовано нову Хотинську фортецю. 1739, 1769—74 та 1806—12 Х.н. було окуповане російськими військами; 1772—73 на Х.н. поширювалася влада Молдавського князівства; 1774—76 північна частина, а 1788—93 все Х.н. було окуповане військами Австрії. За Бухарестським мирним договором 1812 Х.н. увійшло до Російської імперії і 1813 було перетворене на Хотинський повіт Бессарабської області. До 1715 в межах Х.н. розташовувалися війська шведського короля Карла XII та київського воєводи Ю.Потоцького, 1722 тут перебував гетьман П.Орлик. 1739 російські війська здійснили депортацію частини населення Х.н. до Російської імперії.
Джерела та література
- О. В. Кресін. Хотинське нахіє // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 423. — ISBN 978-966-00-1359-9.