Нома
Нома | |
---|---|
Нома в дитини — малюнок 1836 року | |
Спеціальність | педіатрія, оториноларингологія і стоматологія |
Симптоми | гінгівіт[1], гангрена[1], тризм[1], анорексія[1], гарячка[1], facial edemad[1], галітоз[1] і лімфоаденопатія[1] |
Причини | недоїдання |
Ведення | антибіотик[1] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1C1H.Y |
МКХ-10 | A69.0 |
DiseasesDB | 30727 |
MedlinePlus | 001342 |
MeSH | D009625 |
Noma (disease) у Вікісховищі |
Но́ма (англ. Noma; Cancrum oris; Gangrenous stomatitis) — омертвіння слизової оболонки шкіри щік, яку спричинює гнилісна інфекція, часто так званий фузоспірохетозний симбіоз — поєднання фузоспірил та ротових спірохет. Ному вважають особливим варіантом гангрени. Розвивається найчастіше у різко виснажених, ослаблених дітей, які погано харчуються, які хворіють на пелагру (дефіцит вітаміну PP та білків), живуть в поганих санітарних умовах, в яких є неліквідовані патологічні процеси у ротовій порожнині, яснах, зубах.
Нома являє собою поширення патологічного процесу виразково-некротичного гінгівіту на слизову оболонку щік, що призводить до дуже швидкого руйнування м'яких тканин, випадіння зубів та оголення великих поверхонь щелеп. Нома починається як виразка з некротизованим дном або як виразка, що бере початок на яснах нижньої щелепи. Також нома може відбуватися на статевих органах.
Клінічні ознаки
На слизовій або шкірі з'являються декілька пухирців, наповнених мутно-кров'янистою рідиною. Швидко наростає набряк, а потім настає некроз тканин на значній частині щоки. Загальний стан хворого різко погіршується, швидко розвиваються явища тяжкої загальної інтоксикації, процес прогресує до сепсису.
Лікування
Інформація в цьому розділі застаріла. (червень 2016) |
Сульфаніламідні препарати за схемою, великі дози антибіотиків, сироватка проти збудників анаеробної гангрени за необхідності. Проводять у повному обсязі боротьбу з інтоксикацією. Ротову порожнину та уражену поверхню зрошують 3 % розчином перекису водню або розчином перманганату калію. Вводять в/в 40 % розчин глюкози. По мірі утворення демаркаційної лінії відбувається відторгнення змертвілих ділянок.
Проводиться хірургічне лікування — некректомія.
Посилання
Див. також
|
Це незавершена стаття про хворобу, синдром або розлад. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |