Перейти до вмісту

Недоїдання

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Недоїдання
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Спеціальністьендокринологія, реаніматологія і харчування Редагувати інформацію у Вікіданих
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10E46 Редагувати інформацію у Вікіданих
МКХ-9263.9
eMedicineped/1360
MeSHD044342
SNOMED CT2492009 Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Malnutrition у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Недоїда́ння — напівголодне існування,[1] стан організму, що є наслідком недостатнього або неадекватного харчування. Переважно мова йде саме про брак продуктів харчування в раціоні, рідше, про порушення травлення і всмоктування в шлунково-кишковому тракті, або надмірній втраті поживних речовин (найчастіше жирів і вуглеводів).[2]

Всесвітня організація охорони здоров'я наводить недоїдання, як найбільшу загрозу для здоров'я населення у світі.[3] Покращення харчування розглядається як найефективніша форма допомоги.[3][4]

Визначення

[ред. | ред. код]

За розрахунками ФАО, людина повинна споживати 2 400-2 500 ккал на день. Чітко виражене недоїдання настає тоді, коли людина отримує менш як 1800 ккал на день, а виразний голод — коли вона отримує менше ніж 1000 ккал на день.[5]

За оцінками, у світі від 500 млн до 800 млн осіб отримують менш ніж 1 000 ккал на день і ще 1,5 млрд людей отримують 1 000-1 800 ккал на день.[6]

Важлива не тільки калорійність харчування, а й споживання білків. У розвинених країнах добове споживання білків душу населення становить близько 100 г, з яких понад 50 % припадають на білки тваринного походження. У країнах, що розвиваються, ці показники дорівнюють відповідно трохи більше ніж 50 г і приблизно 20 %. При цьому за недостатньої калорійності їжі частина білків використовується в організмі як джерело енергії й виникає протеїнове голодування.[7]

У суспільстві

[ред. | ред. код]

Недоїдання як брак поживних речовин для підтримки нормального функціонування організму зазвичай пов'язане з бідністю в країнах, що розвиваються. Проте порушення харчування, як загальніший термін, зокрема нераціональне харчування, можуть спостерігатися і в розвинених країнах, у людей з надмірною масою тіла. Також причиною недоїдання може бути дієта.

Як правило, при недоїданні спостерігається дефіцит енергетичної цінності їжі (кількості калорій), також людині може не вистачати білків, вітамінів, мікроелементів. Такі порушення в побуті позначають іншими термінами, наприклад, авітамінозом, або ще вужчими, що позначають окремі види недостатку певних поживних речовин. Як приклад можна навести цингу у випадку дефіциту вітаміну C.

Недоїдання може призвести до значного ослаблення організму, депресії, апатії або роздратування.

У світі

[ред. | ред. код]

Організація ООН з продовольства й сільського господарства визначає голод як споживання менш як 1,8 тис. кілокалорій на день.

За даними організації Save the Children «Життя вільне від голоду. Боротьба з недоїданням серед дітей» через недоїдання у 170 млн дітей у віці до п'яти років спостерігається затримка росту[8].

У п'яти країнах світу, а саме в Пакистані, Бангладеш, Індії, Перу та Нігерії проживає половина усіх дітей світу, які мають затримки у рості внаслідок недоїдання.

В Індії 50 % дітей потерпають від недоїдання, а 25 % часто ходять голодними. Більш як 30 000 дітей щороку вмирають від голоду в Афганістані.

Проблема недоїдання й загалом голоду дуже актуальна для багатьох країн Африки, особливо для Сахельського регіону[9], для Сомалі[10] й Еритреї, де спостерігається найсильніша за останні 60 років посуха. За останніми повідомленнями значно погіршилася ситуація з забезпеченням населення продовольством у Ємені[11].

Фінансова й економічна криза у Греції призвела до дедалі частіших випадків недоїдання серед дітей[12].

Серед країн, рівень недоїдання в яких наближається до критичної позначки, зараховують такі країни СНД, як Азербайджан, Вірменію та Грузію.

В Україні недоїдання не є масовим явищем, проте були зафіксовані непоодинокі випадки недоїдання зокрема серед дітей[13][14][15].

Недоїдання є основною причиною смерті третини дітей у світі. За статистикою щогодини у світі від голоду вмирають 300 дітей.

За оцінками Світового Банку, затримки в рості дітей призводять до скорочення ВВП країни на 2-3 %. Діти, які не доїдають все-таки як правило, не помирають, але розумово і фізично відстають від однолітків, що мають нормальне харчування, так вони можуть мати на 15 пунктів нижчий IQ.

Поширеність

[ред. | ред. код]

За оцінками, у 2017 році майже кожна третя людина у світі мала принаймні одну форму недоїдання:виснаження, затримки росту, дефіциту вітамінів або мінералів, надмірної ваги, ожиріння або неінфекційних захворювань, пов'язаних з харчуванням.[16] Недоїдання частіше зустрічається в країнах, що розвиваються.[17] Затримка росту частіше зустрічається в міських трущобах, ніж у сільській місцевості.[18]

У дослідженнях з питань недоїдання населення поділяється на різні групи, включаючи немовлят, дітей віком до п'яти років, дітей, підлітків, вагітних жінок, дорослих та людей похилого віку. Використання різних показників зростання в різних дослідженнях призводить до розбіжностей у показниках поширеності недоїдання, що наводяться в різних дослідженнях. Деякі з показників зростання, що використовуються в дослідженнях, включають таблиці росту Національного центру статистики охорони здоров'я (NCHS), довідку ВООЗ за 2007 рік, діаграми зростання Центрів контролю та профілактики захворювань (CDC), Національне обстеження здоров'я та харчування (NHANES), довідку ВООЗ за 1995 рік, критерії Робочої групи з питань ожиріння (IOTF) та таблиці росту Індійської академії педіатрії (IAP).[19] У 2023 році, за оцінками, 28,9 відсотка світового населення, або 2,33 мільярда людей, відчували помірну або серйозну нестачу продовольства.[20]

У дітей

[ред. | ред. код]

Найвища поширеність недоїдання спостерігається серед дітей віком до п'яти років.[21] У 2021 році 148,1 мільйона дітей віком до п'яти років мали затримку росту, 445 мільйонів страждали від виснаження, а 37 мільйонів мали надлишкову вагу або ожиріння.[22] У тому ж році, за оцінками, 45 % смертей серед дітей були пов'язані з недоїданням.[22][23] Станом на 2020 рік поширеність виснаження серед дітей віком до п'яти років у Південній Азії становила 16 % дітей із помірним або тяжким виснаженням.[21] Станом на 2022 ЮНІСЕФ повідомив, що ця поширеність дещо покращилася, але все ще становить 14,8 %.[24] Індія має один з найвищих показників виснаження в Азії: понад 20 % дітей страждають від виснаження.[25] Однак рівень недоїдання серед дітей віком до п'яти років в африканських країнах є набагато вищим. Згідно з об'єднаним аналізом, поширеність хронічного недоїдання серед дітей віком до п'яти років у Східній Африці становить 33,3 %. Поширеність недоїдання серед дітей віком до п'яти років коливається від 21,9 % у Кенії до 53 % у Бурунді.[26]

У Танзанії поширеність затримки росту серед дітей віком до п'яти років коливалася від 41 % у низовинах до 64,5 % у високогірних районах. Недостатнє харчування, що виражається в недостатній вазі та виснаженні, становило 11,5 % та 2,5 % у низовинах та 22 % та 1,4 % у високогірних районах Танзанії відповідно.[27] У Південному Судані поширеність недоїдання, що виражається в затримці росту, недостатньою вагою та виснаженням серед дітей віком до п'яти років, становила 23,8 %, 4,8 % та 2,3 % відповідно.[28] У 28 країнах щонайменше 30 % дітей у 2022 році все ще страждали від затримки росту.[29]

Дефіцит вітаміну А вражає третину дітей віком до 5 років у всьому світі,[30] що призводить до 670 000 смертей та 250 000—500 000 випадків сліпоти.[31] Доведено, що прийом добавок вітаміну А знижує загальну смертність на 12–24 %.[32]

У дорослих

[ред. | ред. код]

Станом на червень 2021 року 1,9 мільярда дорослих мали надлишкову вагу або ожиріння, а 462 мільйони дорослих мали недостатню вагу.[33] У 2017 році два мільярди людей у світі мали дефіцит йоду.[34] У 2020 році 900 мільйонів жінок і дітей мали анемію, яка часто спричинена дефіцитом заліза.[35]Більше ніж 3,1 мільярда людей у світі — 42 % — не могли дозволити собі здорове харчування у 2021 році.[36]

Деякі групи населення мають вищі показники недоїдання, зокрема люди похилого віку та жінки (особливо під час вагітності або годування груддю дітей віком до п'яти років). Недоїдання є дедалі більшою проблемою здоров'я людей віком понад 65 років, навіть у розвинених країнах, особливо серед мешканців будинків для літніх людей та пацієнтів лікарень інтенсивної терапії.[37] У людей похилого віку недоїдання частіше зумовлене фізичними, психологічними та соціальними факторами, а не нестачею їжі.[38] Вікове зниження споживання їжі через проблеми з жуванням і ковтанням, погіршення чутливості, депресія, дисбаланс мікрофлори кишечника, бідність і самотність є основними факторами, що сприяють недоїданню серед літнього населення. Недоїдання також пов'язане з неправильним харчуванням людей, які прагнуть схуднути без консультації з лікарем або дієтологом.[39]

Збільшення у 2020 році

[ред. | ред. код]
Чотирирічна палестинська дівчинка померла від голоду під час голоду в Газі

У період з 2011 по 2020 рік у світі спостерігалося зростання рівня продовольчої нестабільності та голоду. У 2015 році 795 мільйонів людей (приблизно кожен десятий житель Землі) страждали від недоїдання.[40] [41] За оцінками, у 2022 році голодом страждали від 691 до 783 мільйонів людей у світі.[42] За даними ЮНІСЕФ, у 2022 році 2,4 мільярда людей відчували помірну або серйозну продовольчу нестабільність, що на 391 мільйон більше, ніж у 2019 році.[42]

Це зростання частково пов'язане з пандемією COVID-19, яка продовжує висвітлювати слабкі сторони нинішніх систем харчування та охорони здоров'я. Вона сприяла продовольчій нестабільності, збільшуючи голод у всьому світі; тим часом зниження фізичної активності під час локдаунів сприяло зростанню надмірної ваги та ожиріння.[43] У 2020 році експерти оцінили, що до кінця року пандемія може подвоїти кількість людей, які ризикують страждати від гострого голоду, приблизно на 130 мільйонів недоїдаючих людей.[44] [45] Аналогічно, експерти оцінили, що поширеність помірного та тяжкого виснаження може збільшитися на 14% через COVID-19; у поєднанні зі скороченням охоплення послугами харчування та охорони здоров'я це може призвести до понад 128 000 додаткових смертей серед дітей віком до 5 років лише у 2020 році.[43] Хоча COVID-19 протікає менш тяжко у дітей, ніж у дорослих, ризик тяжкого захворювання зростає при недоїданні.[46]

Іншими основними причинами голоду є конфлікти, спричинені діяльністю людини, кліматичні зміни та економічні спади.[47]

Причини неповноцінного харчування

[ред. | ред. код]

Медичні наслідки недоїдання

[ред. | ред. код]
Кахексія.
Докладніше: Гіпотрофія
Докладніше: Кахексія
Див. також: Квашіоркор

 — різновид тяжкої дистрофії.

Гіпотрофія (грец. υπο — під, нижче, грец. τροφια — харчування; лат. hypotrophia) — хронічний розлад харчування, що виявляється дефіцитом маси тіла. В англо-американській літературі для позначення цього стану застосовується термін (англ. malnutrition — недостатнє або неправильне харчування). Найпоширеніший наслідок недостатнього харчування — білково-калорійна недостатність. За даними ВООЗ до 20 — 30 % дітей в країнах, що розвиваються страждають від білково-калорійної або інший недостатності харчування[49]. Описаний розвиток синдрому Ачора—Сміта.

Статистика

[ред. | ред. код]
Карта світу з позначеннями часток населення, що страждають від недоїдання.

Згідно зі звітом Food and Agriculture Organization в 2001—2003 роках у наведених нижче країнах було зареєстровано найбільше осіб, що страждають від недоїдання (щонайменше 5 мільйонів осіб)[50]:

Країна Кількість тих, що недоїдають, млн
Індія 198.0
Китай 150.0
Бангладеш 43.1
Демократична Республіка Конго 37.0
Пакистан 35.2
Ефіопія 31.5
Танзанія 16.1
Філіппіни 15.2
Бразилія 14.4
Індонезія 13.8
В'єтнам 13.8
Таїланд 13.4
Нігерія 11.5
Кенія 9.7
Судан 8.8
Мозамбік 8.3
Північна Корея 7.9
Ємен 7.1
Мадагаскар 6.5
Колумбія 5.9
Зімбабве 5.7
Мексика 5.1
Замбія 5.1
Ангола 5.0

Брак поживних речовин

[ред. | ред. код]

Недоїдання спричинює в організмі людини дефіцит різних поживних речовин, що може призводити до численних захворювань та розладів. У таблиці подано перелік різних речовин та наслідки, до яких призводить брак або надлишок цих речовин в організмі людини.

Поживні речовини Дефіцит Надлишок
Енергія продуктів харчування Голод, Маразм Ожиріння, цукровий діабет, Серцево-судинні захворювання
Прості вуглеводи Жодного наслідку Цукровий діабет, ожиріння
Складні вуглеводи Жодного наслідку Ожиріння
Насичені жири Низький рівень статевих гормонів Серцево-судинні захворювання
Транс-жири Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання
Ненасичені жири Жодного наслідку Ожиріння
Жир Порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, отруєння протеїнами (якщо споживання білка є високим) Серцево-судинні захворювання (за припущенням деяких науковців)
Омега-3 жири Серцево-судинні захворювання Кровотечі, крововиливи
Омега-6 жири Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання, рак
Холестерин Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання
Білки Квашиоркор Протеїнове отруєння
Натрій Гіпонатріємія Гіпернатріємія, гіпертонія
Залізо Дефіцит заліза: Анемія Цироз, Серцево-судинні захворювання
Йод Дефіцит йоду: зоб, гіпотиреоз Токсичність йоду (зоб, гіпотиреоз)
Вітамін Дефіцит вітаміну А: Ксерофтальмія і куряча сліпота, низький рівень тестостерону Гіпервітаміноз (цироз печінки, випадання волосся)
Вітамін B1 Бері-бері
Вітамін B2 Арибофлавіноз: розтріскування шкіри і виразка рогівки
Вітамін B3 Пелагра Диспепсія, аритмія, вроджені дефекти
Вітамін B12 Перніціозна анемія
Вітамін C Цинга Пронос, що викликає зневоднення
Вітамін D Рахіт Гіпервітаміноз D (зневоднення, блювання, закреп)
Вітамін Е Нервові розлади Гіпервітаміноз Е (антикоагулянт: надмірна кровотеча)
Вітамін K Дефіцит вітамінів: Кровотеча
Кальцій Остеопороз, тетанія, карпопедальний спазм, ларингоспазм, серцева аритмія Втома, депресія, стан розгубленості, анорексія, нудота, блювота запор, панкреатит, підвищене сечовипускання
Магній Дефіцит магнію: Гіпертонія Слабкість, нудота, блювання, порушення дихання, гіпотензія
Калій Гіпокаліємія, серцева аритмія Гіперкаліємія, прискорене серцебиття
Бор Борний дефіцит
Марганець Марганцевий дефіцит

Лікувальне голодування

[ред. | ред. код]

Розвантажувально-дієтична терапія - відмова від вживання деяких продуктів і обмеження в кількості їжі застосовуються в першу чергу при лікуванні ожиріння, а також інших захворювань, пов'язаних з порушенням обміну речовин, - ревматизму, подагри, цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, атеросклерозу, виразкової хвороби бронхіальної астми та інших.[51] При нефриті рекомендується обмежувати споживання білків, щоб організм хворого задовольняв свої енергетичні потреби по можливості за рахунок білків. Це дозволить зменшити кількість азотовмісних продуктів, що виділяються нирками, що знизить навантаження на них.[52]

Розвантажувально-дієтична терапія протипоказана при злоякісних пухлинах, захворюваннях крові, туберкульозі, декомпенсованих вадах серця та інших.[53]

Див.також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Кірілеско О. Л. Продовольча безпека — головна передумова ринкових трансформацій в АПК // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. — Випуск 1 (20), 2011 р.
  2. ↑ Arthur Sullivan; Steven M. Sheffrin (2003). Economics: Principles in action. Upper Saddle River, New Jersey 07458: Prentice Hall. с. 481. ISBN 0-13-063085-3. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 26 лютого 2021.
  3. ↑ а б Malnutrition The Starvelings. The Economist. 24 січня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 20 березня 2012.
  4. ↑ Kristof, Nicholas D. (24 травня 2009). The Hidden Hunger. New York Times. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 20 березня 2012.
  5. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  6. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  7. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  8. ↑ дані в цьому розділі без окремого посилання за джерелом: 25 % дітей у світі мають проблеми з розвитком через недоїдання [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Майже мільйон дітей Сахельського регіону Африки недоїдають[недоступне посилання з вересня 2019]
  10. ↑ ООН офіційно оголосила про голод на півдні Сомалі. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2012.
  11. ↑ http://umma.org.ua/uk/news/world/2012/01/25/5052[недоступне посилання з липня 2019] Півмільйона дітей в Ємені страждають від недоїдання
  12. ↑ Грецькі школяри непритомніють на уроках від недоїдання. Влада видаватиме талони. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 лютого 2012.
  13. ↑ У дитбудинку на Донеччині діти помирають від недоїдання?
  14. ↑ На Буковині від недоїдання померла одномісячна дитина. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2012.
  15. ↑ Коломийські діти хворіють через недоїдання. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 24 лютого 2012.
  16. ↑ WHO. The double burden of malnutrition. Policy brief. Geneva: World Health Organization; 2017.
  17. ↑ Liz Young (2002). World Hunger Routledge Introductions to Development. Routledge. с. 20. ISBN 978-1-134-77494-4.
  18. ↑ Murarkar, S., Gothankar, J., Doke, P., Pore, P., Lalwani, S., Dhumale, G., Quraishi, S., Patil, R., Waghachavare, V., Dhobale, R., Rasote, K., Palkar, S. and Malshe, N., 2020. Prevalence and determinants of undernutrition among under-five children residing in urban slums and rural area, Maharashtra, India: a community-based cross-sectional study. BMC Public Health, 20(1).
  19. ↑ Estecha Querol, S., Al-Khudairy, L., Iqbal, R., Johnson, S. and Gill, P., 2021. Adolescent undernutrition in South Asia: a scoping review protocol. BMJ Open, 10(1), p.e031955.
  20. ↑ The State of Food Security and Nutrition in the World 2024 (English) . FAO; IFAD; UNICEF; WFP; WHO. 2024. doi:10.4060/cd1254en. ISBN 978-92-5-138882-2.
  21. ↑ а б Murarkar, S., Gothankar, J., Doke, P., Pore, P., Lalwani, S., Dhumale, G., Quraishi, S., Patil, R., Waghachavare, V., Dhobale, R., Rasote, K., Palkar, S. and Malshe, N., 2020. Prevalence and determinants of undernutrition among under-five children residing in urban slums and rural area, Maharashtra, India: a community-based cross-sectional study. BMC Public Health, 20(1).
  22. ↑ а б The State of Food Security and Nutrition 2023. UNICEF Data (англ.). 12 липня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
  23. ↑ Maternal, newborn, child and adolescent health. WHO. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 4 липня 2014.
  24. ↑ Child Malnutrition. UNICEF. May 2023.
  25. ↑ Gautam, S., Verma, M., Barman, S. and Arya, A., 2018. Nutritional status and its corelates in under five slum children of Kanpur Nagar, India. International Journal of Contemporary Pediatrics, 5(2), p.584.
  26. ↑ Tesema, G., Yeshaw, Y., Worku, M., Tessema, Z. and Teshale, A., 2021. Pooled prevalence and associated factors of chronic undernutrition among under-five children in East Africa: A multilevel analysis. PLOS ONE, 16(3), p.e0248637.
  27. ↑ Mrema, J., Elisaria, E., Mwanri, A. and Nyaruhucha, C., 2021. Prevalence and Determinants of Undernutrition among 6- to 59-Months-Old Children in Lowland and Highland Areas in Kilosa District, Tanzania: A Cross-Sectional Study. Journal of Nutrition and Metabolism, 2021, pp.1–9.
  28. ↑ Kiarie, J., Karanja, S., Busiri, J., Mukami, D. and Kiilu, C., 2021. The prevalence and associated factors of undernutrition among under-five children in South Sudan using the standardized monitoring and assessment of relief and transitions (SMART) methodology. BMC Nutrition, 7(1).
  29. ↑ Malnutrition in Children. UNICEF DATA (амер.). Процитовано 7 листопада 2023.
  30. ↑ World Health Organization, Global prevalence of vitamin A deficiency in populations at risk 1995—2005, World Health Organization global database on vitamin A deficiency.
  31. ↑ Black RE et al., Maternal and child undernutrition: global and regional exposures and health consequences, The Lancet, 2008, 371(9608), p. 253.
  32. ↑ Vitamin A Deficiency in Children. UNICEF DATA (амер.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  33. ↑ The State of Food Security and Nutrition 2023. UNICEF Data (англ.). 12 липня 2023. Процитовано 25 жовтня 2023.
  34. ↑ Biban BG, Lichiardopol C (2017). Iodine Deficiency, Still a Global Problem?. Current Health Sciences Journal. 43 (2): 103—111. doi:10.12865/CHSJ.43.02.01. PMC 6284174. PMID 30595864.
  35. ↑ WHO guidance helps detect iron deficiency and protect brain development. www.who.int (англ.). Процитовано 19 листопада 2021.
  36. ↑ Moumen, Hana (12 липня 2023). State of Food Security and Nutrition in the World (SOFI) 2023. UNICEF DATA (амер.). Процитовано 8 листопада 2023.
  37. ↑ van Zwienen-Pot, J., Visser, M., Kuijpers, M., Grimmerink, M. and Kruizenga, H., 2017. Undernutrition in nursing home rehabilitation patients. Clinical Nutrition, 36(3), pp. 755—759.
  38. ↑ Principles and practice of geriatric surgery (вид. 2nd). Berlin: Springer. 2011. с. 78. ISBN 978-1-4419-6999-6.
  39. ↑ McMinn, J., Steel, C. and Bowman, A., 2011. Investigation and management of unintentional weight loss in older adults. BMJ, 342(mar29 1), p. d1732.
  40. ↑ The State of Food Insecurity in the World 2018. Food and Agricultural Organization of the United Nations. 2020. doi:10.4060/CA9692EN. ISBN 978-92-5-132901-6. Процитовано 11 січня 2019.
  41. ↑ Global hunger declining, but still unacceptably high International hunger targets difficult to reach (PDF). Food and Agriculture Organization of the United Nations. September 2010. Процитовано 1 липня 2014.
  42. ↑ а б Moumen, Hana (12 липня 2023). State of Food Security and Nutrition in the World (SOFI) 2023. UNICEF DATA (амер.). Процитовано 31 жовтня 2023.
  43. ↑ а б Mark HE, Dias da Costa G, Pagliari C, Unger SA (December 2020). Malnutrition: the silent pandemic. BMJ. 371: m4593. doi:10.1136/bmj.m4593. PMC 7705612. PMID 33262147.
  44. ↑ FAO; IFAD; UNICEF; WFP; WHO (2024). The State of Food Security and Nutrition in the World 2024 (English) . FAO; IFAD; UNICEF; WFP; WHO. doi:10.4060/cd1254en. ISBN 978-92-5-138882-2.
  45. ↑ Goal 2020: Zero Hunger-United Nations. 20 квітня 2020.
  46. ↑ Kulkarni, R., Rajput, U., Dawre, R., Sonkawade, N., Pawar, S., & Sonteke, S. et al. (2020). Severe Malnutrition and Anemia Are Associated with Severe COVID in Infants. Journal Of Tropical Pediatrics, 67(1). doi: 10.1093/tropej/fmaa084
  47. ↑ 2020 Global crisis on Food crises. 20 квітня 2020.
  48. ↑ Ron Nielsen, The little green handbook, Picador, New York (2006) ISBN 0-312-42581-3
  49. ↑ Шаблалов Н. П. Детские болезни. — 3-е изд., перераб. и доп. — СПб. : Сотис, 1993. — С. 75-86. — 50000 прим. — ISBN 5-85503067-9.
  50. ↑ (англ.)2006 [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2010 [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] Дані www.fao.org
  51. ↑ Большая советская энциклопедия : в 30 т. / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.)
  52. ↑ Голодание — статья из Большой медицинской энциклопедии
  53. ↑ Кандрор М. И. Голодание // Краткая Медицинская Энциклопедия / Гл. ред. Б. В. Петровский. — 2-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — Т. 1: А — Кривошея. — С. 327―328.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Недоїдання&oldid=46280304