Гуніна Валентина Євгенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:42, 15 серпня 2020, створена Thebot (обговорення | внесок) (+ Зміни рейтингу)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Валентина Євгенівна Гуніна
Оригінал імені Валентина Евгеньевна Гунина
2011 року
2011 року
2011 року
Країна Росія Росія
Народження 4 лютого 1989(1989-02-04) (35 років)
Мурманськ
Титул гросмейстер (2013)
Рейтинг ФІДЕ 2431 (№ 36 у жіночому рейтингу ФІДЕ у березні 2020 року)[1]
Піковий
рейтинг
2548 — 6-те місце (червень 2015 року)
Нагороди та відзнаки

Валентина Євгенівна Гуніна (4 лютого 1989, Мурманськ) — російська шахістка, гросмейстер (2013)[2], заслужений майстер спорту Росії (2013)[3].
Триразова чемпіонка Росії (2011, 2013, 2014[4]), дворазова чемпіонка Європи (2012, 2014). Чемпіонка світу з бліцу (2012), чемпіонка Європи з бліцу (2012).
У складі збірної Росії — триразова переможниця шахових олімпіад (2010, 2012, 2014)[5], чотириразова переможниця командних чемпіонатів Європи (2009, 2011, 2015, 2017)[6].

Її рейтинг станом на березень 2020 року — 2431 (36-те місце у світі, 9-те — серед шахісток Росії).

Життєпис

Народилася 4 лютого 1989 в Мурманську. Переїхала разом з матір'ю до Голіцино (Московська область). 30 листопада 2011 отримала спортивне звання Гросмейстер Росії[7]. 2011 року закінчила університет, тема дипломної роботи «Розвиток лідерських якостей у підлітків засобами шахової гри»[8]. Працює спортсменом-інструктором в ДЮСШ «Шахова школа Анатолія Карпова». Основний тренер — Олександр Володимирович Калінін[9].

Захоплюється настільним тенісом[9].

Спортивні досягнення

Рік Місто Турнір + - = Результат Місце
1999 Чемпіонат Росії до 10 років серед дівчат 8 1 0 8 з 9 Gold
2003 Чемпіонат Росії до 14 років серед дівчат 9½ з 11 Gold
2005 Чемпіонат Росії до 16 років серед дівчат 7½ з 9 Gold
2006 Чебоксари Чемпіонат Росії до 20 років серед дівчат 5 2 4 7 з 11 Bronze
2007 Санкт-Петербург Чемпіонат Росії до 20 років серед дівчат 5 1 5 7½ з 11 Silver
Дагомис Чемпіонат Росії до 18 років серед дівчат 7 1 1 7½ з 9 Gold
Анталія Чемпіонат Світу до 18 років серед дівчат 9 2 0 9 з 11 Gold
2008 Санкт-Петербург Чемпіонат Росії до 20 років серед дівчат 7 4 0 7 з 11 Silver
Челябінськ Вища Ліга Чемпіонату Росії серед жінок 6 0 3 7½ з 9 Gold
2009 Сочі Чемпіонат Росії до 20 років серед дівчат 6 1 3 7½ з 10 Gold
Москва Суперфінал 59-го чемпіонату Росії серед жінок 5 2 2 6 з 9 Bronze
2010 Нінбо 7-й матч Китай — Росія 3 2 0 3 з 5
Ханти-Мансійськ Олімпіада 6 0 1 6½ з 7
2011 Москва Суперфінал 61-го чемпіонату Росії серед жінок 5 1 3 6½ з 9 Gold
2012 Газіантеп Чемпіонат Європи серед жінок[10] 6 0 5 8½ з 11 Gold
2012 Газіантеп Чемпіонат Європи з бліцу серед жінок[11] 15 з 20 Gold
2012 Батумі Чемпіонат світу з бліцу серед жінок[12] 13 з 15 Gold
2013 Нижній Новгород Суперфінал чемпіонату Росії[13] 5 0 4 7 з 9 Gold
2014 Казань Суперфінал чемпіонату Росії 7 з 9 Gold
2015 Сочі Чемпіонат світу серед жінок[14] 4 1 1 4½ з 6 1 / 8
Ченду Командний чемпіонат світу[15] 5 3 0 5 з 8 Silver (командне)
Silver (індивід)
Чита Суперфінал чемпіонату Росії[16][17] 6 4 1 6½ з 11 5
Рейк'явік Командний чемпіонат Європи[18] 5 3 0 5 з 8 Gold (командне)
4 (індивід)
2016 Таллінн «25-й Меморіал Пауля Кереса»[19] 5 6 0 5 з 11 101
Гібралтар 15-й міжнародний шаховий турнір 4 3 3 5½ з 11 72 (12 - серед жінок)
Тегеран 2-й етап гран-прі ФІДЕ серед жінок 2015/2016 2 4 5 4½ з 11 9
Батумі 3-й етап гран-прі ФІДЕ серед жінок 2015/2016[20] 6 2 3 7½ з 11 Gold
2019 Казань Турнір претенденток 2019 4 7 3 5½ з 14 8
Сколково 1-й етап гран-прі ФІДЕ серед жінок 2019/2020[21] 4 3 4 6 з 11 5 — 6
Монако 2-й етап гран-прі ФІДЕ серед жінок 2019/2020[22] 1 8 2 2 з 11 12
Москва чемпіонат світу з рапіду 6 3 3 7½ з 12 20
Москва чемпіонат світу з бліцу 12 5 0 12 з 17 4
2020 Гібралтар 19-й міжнародний шаховий турнір 3 4 3 4½ з 10 154
Сент-Луїс «Cairns Cup 2020» 2 6 1 2½ з 9 10

Нагороди

Зміни рейтингу

Зміни рейтингу Ело[24]

Примітки

  1. Дані з картки на сайті ФІДЕ
  2. Особова картка Валентини Гуніної на сайті ФІДЕ
  3. Валентині Гуніній присвоїли звання Заслуженого майстра спорту Росії (рос.). RGSU.net. 5 липня 2013. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 31 грудня 2013.
  4. Ігор Лисий і Валентина Гуніна — чемпіони Росії.
  5. Bartelski, Wojciech. Women's Chess Olympiads: Valentina Gunina (англ.). OlimpBase. Процитовано 31 грудня 2013.
  6. Bartelski, Wojciech. European Women's Team Chess Championship: Valentina Gunina (англ.). OlimpBase. Процитовано 31 грудня 2013.
  7. Наказ Мінспорту Росії від 30 листопада 2011 р. № 164-нг(рос.)
  8. Валентина Гуніна: «Що тільки шахи не дозволяють розвивати…». Новини шахів. 23.08.2011. Архів оригіналу за 23.11.2012. Процитовано 22 грудня 2012.(рос.)
  9. а б Валентина Гуніна: Мене потрібно добряче розізлити!. Російська Шахова Федерація. 26 березня 2012. Архів оригіналу за 23 грудня 2012. Процитовано 22 грудня 2012.(рос.)
  10. ЧЄ серед жінок: Гуніна — чемпіонка, Т.Косинцева — друга, Г.Музичук — третя. Chess-News. 13 березня 2012. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 13 березня 2012.(рос.)
  11. Валентина Гуніна стала ще й чемпіонкою Європи з бліцу. Chess-News. 18 березня 2012. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 23 березня 2012.(рос.)
  12. Чемпіонат світу з бліцу: срібло — у Наталі Жукової, бронза — у Ганни Музичук. Chess-News. 5 червня 2012. Архів оригіналу за 5 лютого 2013. Процитовано 5 червня 2012.(рос.)
  13. Валентина Гуніна стала переможницею Суперфіналу чемпіонату Росії з шахів (рос.). ИТАР-ТАСС Спорт. 14 жовтня 2013. Архів оригіналу за 31 грудня 2013. Процитовано 31 грудня 2013.
  14. WWch Rd3 G2: Koneru scores six straight wins
  15. Chengdu Closing
  16. Superfinals: Tomashevsky and Goryachkina win(англ.)
  17. Суперфинал чемпионата России. Чита(рос.)
  18. Etcc 2015 - Women section(англ.)
  19. 25th Keres Memorial — ACP Open. Standings after the round 11(англ.)
  20. Valentina Gunina takes lead in Grand Prix(англ.)
  21. Humpy Koneru wins Women's Grand Prix Skolkovo
  22. Alexandra Kosteniuk wins Monaco GP
  23. Указ Президента Російської Федерації від 25 жовтня 2014 року № 680 «Про нагородження державними нагородами Російської Федерації»
  24. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання