Гавришко Микола Степанович
Микола Степанович Гавришко | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 1890 с. Охрімівці, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія | |||
Країна | УНР | |||
Приналежність | Армія УНР | |||
Звання | ||||
Командування | командир куреня 3-го Сірожупанного полку Армії УНР | |||
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна | |||
Інше | член Української партії соціалістів-революціонерів, військовий представник УНР у Грузії та Вірменії. | |||
Автограф | ||||
Нагороди |
Микола Степанович Гавришко (1890 - †?) — старшина Дієвої армії УНР.
Народився в с. Охрімівці Летичівського повіту Подільської губернії. Був членом Української партії соціалістів-революціонерів. Останнє звання у російській армії — штабс-капітан.
Під час протигетьманського повстання сформував із селян т. зв. Прилуцький загін, який згодом був реорганізований у курінь 3-го Сірожупанного полку військ Директорії. У листопаді—грудні 1918 р. був командиром куреня 3-го Сірожупанного полку. У грудні 1918 р. — лютому 1919 р. — начальник 10-ї пішої дивізії Дієвої армії УНР.
Станом на 5 травня 1919 р. — військовий представник УНР у Грузії та Вірменії (Тифліс). З 20 травня 1919 р. — державний інспектор Запорізької групи Дієвої армії УНР. 9 червня 1919 р. був оголошений поза законом за організацію спроби полковника П. Болбочана вступити в командування Запорізькою групою, переховувався. Знову перебував у складі Дієвої армії УНР під час Першого Зимового походу: був помічником командира 1-ї Запорізької бригади 1-ї Запорізької дивізії. Наприкінці 1920 р., перебуваючи на інтернуванні, виступив проти політики С. Петлюри, за що був відправлений до польського карного табору Домб'є.
У 1922 р. повернувся в Україну (Прилуки). У 1926 р. на процесі Шварцбарда фігурував як свідок у списку захисту, однак на процесі не виступав.
Згодом — розстріляний у справі т. зв. Таманського путчу.
Джерела
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- ЦДАВОУ. — Ф. 1078. — Оп. 5. — Спр. 3. — С. 8; Ф. 3172. — Оп. 1. — Спр. 98. — С. 35;
- Тютюнник Ю. З поляками проти Вкраїни. — Харків. — 1924. — С. 36;
- Самутин П. Організація українського війська за часів Української Держави 1918 р.//Вісті Комбатанта. — Нью-Йорк. — 1965. — № 5. — С. 16.;
- Сідак В, Осташко Т., Вронська Т. Полковник Петро Болбочан. Трагедія українського державника. — Київ. — 2004.