Запорізький корпус Армії УНР

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Запорізький корпус
Doroshenko Regiment.jpg
1-й Запорізький ім. гетьмана П. Дорошенка піхотний полк Запорізького корпусу Армії УНР
На службі 1918 — 1919
Країна Flag of the Ukranian State.svg УНР
Належність Coat of Arms of UNR.svg Армія УНР
Вид сухопутні війська
Чисельність 3-23 тисяч чоловік
Війни/битви
Командування
Визначні
командувачі
Олександр Натієв, Петро Болбочан

Запорізький корпус Армії УНР (Запорожці) — загальновійськове з'єднання Армії Української Народної Республіки, що діяло в 19181919 роках під час українських національно-визвольних змагань 1917-1921 років.

Історія[ред.ред. код]

Формування[ред.ред. код]

Запорізький корпус бере свій початок зі створення на початку лютого 1918 року із залишків різних українських військових підрозділів Окремого Запорізького загону у складі двох піхотних, одного кінного куренів та гарматного дивізіону. 12 березня 1918 року в Києві його було реорганізовано в Запорізьку дивізію.

В квітні 1918 року було прийнято рішення про розгортання військового підрозділу в Запорізький корпус, що мав складатися з 1-ї та 2-ї дивізій.

За часів Української Центральної Ради[ред.ред. код]

У середині березня 1918 Запорізька дивізія вела бої з більшовицькими військами на Лівобережній Україні, у ході яких здобула Лубни, Конотоп, Полтаву, Харків.

В квітні 1918 року на базі корпусу сформовано Кримську групу військ під керівництвом полковника Петра Болбочана для звільнення Криму і Донецьку групу військ під керівництвом полковника Володимира Сікевича для звільнення Донбасу. До кінця місяця запорожці при підтримці окремих німецьких підрозділів визволили з-під більшовицької окупації Лівобережну Україну, Донеччину і Крим.

Період Української Держави[ред.ред. код]

В часи Гетьманату Запорізький корпус було перетворено в Окрему Запорізьку дивізію, яка протягом червня-листопада 1918 року займалася охороною північно-східних кордонів Українська держава.

Період Директорії[ред.ред. код]

Під час антитигетьманського повстання восени 1918 року дивізія перейшла на бік Директорії УНР. У грудні 1918 року на базі дивізії був відновлений Запорізький корпус Армії УНР у складі двох дивізій.

В лютому-березні 1919 року корпус вів кровопролитні бої проти більшовицьких військ в районі Вінниці, Проскурова, Житомира. Під час боїв із більшовицькими військами навесні 1919 року запорожці під командуванням отамана корпусу Омеляна Волох (згодом – полковника Івана Дубового) були відрізані від решти армії і 16 квітня відступили на територію Румунії, де були майже повністю роззброєні та позбавлені військового майна. Наприкінці квітня 1919 року Запорізький корпус залишив територію Румунії і, пройшовши через Галичину, приєднався на Волині до інших частин Дієвої армії УНР.

У квітні — травні 1919 року Запорізький корпус було реорганізовано в Запорізьку Групу Армії УНР.

Командування[ред.ред. код]

Склад[ред.ред. код]

В березні 1918 року до складу Запорізького корпусу входили:

Три Запорізькі полки і 3-й Гайдамацький піхотний полк мали бути об'єднані в 1-шу дивізію під командуванням полковника Петра Болбочана (начальник штабу — підполковник Богдан Генденрайх). Всі інші частини корпусу згодом мали створити 2-гу дивізію.

В листопаді — грудні 1918 року до складу Запорізького корпусу входили дві дивізії під командуванням:

Військовики корпусу[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Історія України Це незавершена стаття з української історії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.