Нечепуренко Костянтин Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:13, 3 жовтня 2020, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (заміна синтаксу відповідно до обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нечепуренко Костянтин Володимирович
 Солдат
Загальна інформація
Народження30 липня 1977(1977-07-30)
Кривий Ріг
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (37 років)
Чумаки
ПохованняКривий Ріг
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)
Знак «За заслуги перед містом» (Кривий Ріг)

Костянти́н Володи́мирович Нечепуре́нко (нар. 30 липня 1977(19770730) — пом. 29 серпня 2014) — солдат Збройних сил України.

Життєпис

Виростав з двома сестрами й двома молодшими братами. Призваний за мобілізацією 17 травня, стрілець-помічник гранатометника стрілецької роти 40-го батальйону територіальної оборони «Кривбас». 27 серпня виходив на зв'язок під селищем Покровка. Перебував у групі посилення на 20-му блокпосту.

Загинув під час прориву колони з оточення під Іловайськом «зеленим коридором». Рухався в «ГАЗелі», у яку влучив снаряд. Були свідчення бійців, що потрапив у полон 2 вересня. 14 вересня 2014 року тіло було знайдено пошуковою групою Місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») у полі в урочищі Червона Поляна неподалік від села Чумаки й привезене у Запоріжжя. Загинув разом з військовиками 40-го батальйону Ігорем Долговим, Іваном Джаданом, 51-ї механізованої бригади — Василем Зелінським, Віталієм Малишем, ще з одним невстановленим бійцем станом на лютий 2017-го.

Вважався зниклим безвісти. Упізнаний за експертизою ДНК.

23 грудня 2014-го Костянтина провели в останню путь у Кривому Розі, на Центральному кладовищі, Алея Слави.

Залишились батьки, брати, сестри.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

  • 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно)
  • відзнакою м. Кривий Ріг «За Заслуги перед містом» 3 ст. (посмертно)
  • відзнакою 40-го батальйону «Мужність. Честь. Закон» (посмертно)

Примітки

  1. Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання