Луїза Маунтбеттен
Луїза Маунтбеттен (швед. Louise Mountbatten, при народженні Луїза Александра Марія Ірена Баттенберг, 13 липня 1889, Замок Гейлінгенберг, Велике герцогство Гессен, Німеччина — 7 березня 1965, Стокгольм) — дочка принца Людвіга Олександра Баттенберга і Вікторії Гессен-Дармштадтської, племінниця імператорки Олександри Федорівни, в шлюбі — королева Швеції (1950—1965), друга жінка короля Густава VI Адольфа.
Молодість
ЇЇ світлість принцеса Луїза Олександра Марія Ірена Баттенберг народилася 13 липня 1889 року в замку Гейлігенберг, Велике герцогство Гессен. Батьком Луїзи був німецький принц Людвіг Олександр Баттенберг (представник морганатичної гілки Гессенської династії), матір'ю — гессенськая принцеса Вікторія, рідна сестра російської імператриці Олександри Федорівни. Її батько був адміралом флоту Великої Британії. У 1917 році він відмовився від усіх німецьких титулів і прийняв прізвище Маунтбеттен (англійський варіант прізвища Баттенберг). З цього часу Луїза була відома як леді Луїза Маунбеттен. Наступного року її батько отримав титул маркіза Мілфорд-Хейвен і звання пера Сполученого королівства. Старша сестра Луїзи Аліса була матір'ю принца Філіпа, чоловіка англійської королеви Єлизавети II.
У дитинстві сім'я принцеси постійно подорожувала, так як її батько служив адміралом, але Луїза завжди вважала, що Гессен — її рідна домівка, хоча і вважала себе британкою. Часто з матір'ю вона відвідувала королеву Вікторію, її прабабусю, на острові Уайт. До кінця життя вона листувалася зі своїм братом Джорджем. Луїза і її сестра були виховані удома гувернантками. Нетривалий період вона проходила навчання в школі Текстре в Дармштадті.
У 1914 році вона разом з матір'ю здійснила поїздку до родичів у Росію. В ході подорожі вони плавали на імператорському човні по Волзі. Але поїздка була перервана раптовим початком Першої світової війни. Батько Луїзи телеграфував їм негайно повернутися до Великої Британії. Спочатку вони вирушили в Естонію, потім в нейтральну Швецію і звідти на кораблі нарешті дібралися до Великої Британії.
Під час Першої світової війни Луїза добровільно вступила в лави Червоного Хреста і працювала медсестрою. За свою працю під час війни вона була нагороджена медаллю Британського Червоного Хреста. Після війни вона брала участь в соціальній роботі для дітей-сиріт Лондона.
У 1909 році вона отримала пропозицію вийти заміж від короля Португалії Мануеля II. Король Едуард VII підтримував португальського кандидата. Але Луїза відмовилася, тому що хотіла вийти заміж по любові. У 1913 році Мануель одружився з Августою Вікторією Гогенцоллерн. У віці двадцяти років вона була заручена з грецьким принцом Христофором, але з фінансових проблем шлюб так і не відбувся. Через десять років, живучи в еміграції, він одружився з багатою вдовою Ненсі Стюарт Уортінгтон Лідс, а після її смерті з принцесою Франсуазою Орлеанською в 1929 році.
Після невдалих спроб вона нарешті вирішила вити заміж. Її чоловіком став шведський принц Густав Адольф, згодом король Густав VI Адольф, який був вдівцем. Його перша дружина Маргарита Коннаутська померла від зараження крові в 1920 році, встигнувши народити йому п'ятьох дітей. Густав і Луїза дуже любили дітей, але єдина дитина подружжя народилася мертвою 30 травня 1925 року.
Кронпринцеса шведська
Шлюб між Луїзою і Густавом був по любові, тому його вважали дуже щасливим. Луїза дуже подобалася королеві Вікторії Баденській, але вони рідко бачилися, так як остання проводила багато часу в Італії. Після смерті королеви в 1930 році, Луїза стала першою леді Швеції. Будучи в новій ролі, вона приступила до виконання численних громадських обов'язків, ставши покровителькою благодійних і громадських організацій.
У 1926—1927 роках подружжя здійснило навколосвітню подорож на благо шведських інтересів. Це було дуже вдале турне. Особливо в Америці, яку вони об'їздили від Нью-Йорка до Сан-Франциско. Інтерес в Америці був до них великий. Під час інтерв'ю в Солт-Лейк-Сіті, Луїза заявила:
«Я вірю в рівність статей. Жінка може бути успішним бізнесменом і політиком. Жінки повністю інтелектуально рівні з чоловіками, вони отримують теж освіту і можуть і повинні заслужити повагу і захоплення в областях бізнесу і політики».
У 1934—1935 роках вона здійснила з чоловіком ще одну подорож, але на цей раз у Грецію і країни Близького Сходу. У 1936 році Луїза взяла участь в похоронах короля Георга V, свого двоюрідного дядька.
Під час Другої світової війни кронпринцеса активно допомагала Червоному Хресту. Луїза збирала свічки і електричні лампи в ході акції «Зимове світло». Як і багато шведських жінок, вона в'язала для солдатів шкарпетки, шапки, різні трикотажні речі. Під час радянсько-фінської війни 1939—1940 років надавала допомогу фінським дітям, влаштовуючи для них дитячі будинки.
Королева Швеції
У 1950 році Луїза стала королевою Швеції, після того, як її чоловік змінив батька на престолі. Вона вирішила відредагувати надмірно строгий, на її думку, протокол шведської королівської сім'ї. У 1954 році вийшов новий протокол, який поміняв звичаї в королівському дворі. Будучи королевою, Луїза відреставрувала королівський палац в Стокгольмі.
Луїза була описана, як королева, яка володіє і добрим, і злим серцем, з прекрасним почуттям гумору, великим патріотом і захисником своєї країни, любителем шведської природи.
У 1963 році вона супроводжувала чоловіка з його офіційним візитом до Франції. Королева справила велике враження на президента де Голля. На одному з вечорів вона сказала йому:
«Вибачте мене за мій жахливий французький, яким говорили в окопах 1914 року».
У 50-х роках XX століття Луїза досить часто отримувала інфаркт. У неї були важкі проблеми із серцем. Ранком 4 березня 1965 року Луїза відчувала біль в серці, її зразу викликали швидку і доставили в лікарню Святого Георгія. Ввечере того ж дня професор Кларонс Краффорд розпочав шестигодинну операцію, однак врятувати життя королеві Швеції не вдалося. Померла Луїза 7 березня. Вона похована на королівському цвинтарі, на північ від Стокгольма.
Нагороди
Велика Британія — Почесний член Червоного Хреста;
Велика Британія — Медаль за відвагу;
Велика Британія — Медаль за перемогу;
Швеція — Орден короля Густава V;
Швеція — Орден короля Густава VI Адольфа
Австрія — Орден за заслуги перед Австрією
Родовід
Література
- Fjellman, Margit: Drottning Louise — En biografi (Queen Louise — A Biography), Bonniers, 1965; 232 pages (Sweden)
- Fjellman, Margit: Louise Mountbatten, Queen of Sweden, London, Allen Unwin, 1968; ISBN 978-0-04-923044-6
- Fridh, Kjell: Gamle kungen Gustaf VI Adolf. En biografi (Old King Gustaf VI Adolf. A Biography). Wahlström & Widstrand (W&W), Stockholm, 1995; 368 pages (Sweden)
- Severin, Kid: Vår Drottning (Our Queen), Åhlén & Åkerlunds Förlags AB Stockholm, 1963; 64 pages (Sweden)
- Ulfsäter-Troell, Agnetha: Drottningar är också människor: Sex kvinnoöden på Stockholms slott, Förlaget Ulfsäter, 1996, 479 pages (kap. Drottning Louise / Chapt. Queen Louise). Also TV-programme: Drottning av Sverige (Queen of Sweden), history programme about the six Bernadotte queens consort, from Queen Desirée to Queen Louise (adapted from the book), produced by Agneta Ulfsäter-Troell and Marianne Söderberg for Swedish Television SVT, 1996-97 (Sweden)
Примітки
- Народились 13 липня
- Народились 1889
- Померли 7 жовтня
- Померли 1965
- Кавалери Великої зірки пошани «За заслуги перед Австрійською Республікою»
- Нагороджені Британською військовою медаллю
- Кавалери Великого Хреста ордена За заслуги перед ФРН
- Кавалери ордена Серафимів
- Баттенберги
- Кавалери Великого Хреста особливого ступеня ордена За заслуги перед ФРН