Густав Адольф (герцог Вестерботтенський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наслідний Принц Густав Адольф,
герцог Вестерботтенський

Sveriges Arvfurste Gustaf Adolf Oscar Fredrik Arthur Edmund,
Hertig av Västerbotten
Наслідний Принц Густав Адольф, герцог Вестерботтенський
Наслідний Принц Густав Адольф, герцог Вестерботтенський
Prins Gustaf Adolf (Edmund) vapen.svg
герб Наслідного Принца Густава Адольфа, герцога Вестерботтенського
Прапор
Наслідний Принц Густав Адольф, Герцога Вестерботтенський
 
Освіта: Уппсальський університет і Стокгольмська школа економіки
Народження: 22 квітня 1906(1906-04-22)
Стокгольм Швеція Швеція
Смерть: 26 січня 1947(1947-01-26) (40 років)
аеропорт Каструп, біля Копенгагена, Данія Данія
Релігія: протестантизм
Династія: Бернадоти
Батько: Густав VI
Мати: Маргарита Коннаутська
Дружина: Сибілла Саксен-Кобург-Готська
Діти: Маргарета, Брігітта, Дезіре, Крістіна, Карл XVI Густаф
Нагороди:
Орден Серафимів

Медіафайли у Вікісховищі?

Густав Адольф, герцог Вестерботтенський, наслідний принц Швеції (швед. Gustaf Adolf Oscar Fredrik Arthur Edmund, нар. * 22 квітня 1906(19060422) — † 26 січня 1947) — старший син Густава VI Адольфа і Маргарити Коннаутської, спадкоємець престолу другої черги (після свого батька), не царював. Його мати була онучкою британської королеви Вікторії. 26 січня 1947 року загинув в авіаційній катастрофі. Батько нині правлячого короля Швеції Карла XVI Густафа.

Біографія[ред. | ред. код]

Принц Густав Адольф був офіційним представником Швеції у 1930 р., мав дипломатичні зустрічі з багатьма нацистськими лідерами, включаючи Адольфа Гітлера і Германа Вільгельма Герінга (Г. В. Герінг мешкав у Швеції і мав велику кількість друзів серед шведської національної еліти), а плітки про це зробили його непопулярним серед багатьох шведів. Позаочі названого німецьким принцом (tyskprinsen). За свідченнями очевидців та сучасників Густав Адольф не мав приятельських стосунків з нацистами та не мав особистих відносин з Германом Герінгом (Staffan Skott «Alla dessa Bernadottar», the anti-Nazi newspaper «Expressen»). Принц Густав Адольф вельми рідко розказував про питання, що стосувалися державної політики, він не залишив жодного письмового свідчення про свої політичні симпатії чи антипатії, тому ця тема залишилася предметом спекуляцій для істориків та журналістів. Густав Адольф виражав підтримку Фінляндії під час війни, брав участь у Зимовій війні та у Повторній війні. За життя свого діда Густава V, Густав Адольф був другим у черзі престолонаслідування, після свого батька Густава VI Адольфа.

Сім'я[ред. | ред. код]

19 жовтня 1932 р. Густав Адольф одружився на Сибілі Саксен-Кобург-Готській, котра була донькою Карла Едуарда, герцога Саксен-Кобург-Готського (котра померла в 1972 році).

Діти:

Престолонаслідування[ред. | ред. код]

Згідно з етикетом звернення до принца Густава Адольфа — Ваше Королівська Високість, сер.

Принц Карл XVI Густаф отримав у спадщину від власного батька Густава Адольфа геральдичний знак: в гербі Королівства Швеції зображення герба герцогства Вестерботтен (від титулу герцог Вестерботтенський).

У 1950 р., через три роки після його загибелі, помер його дід Густав V. Спадкоємцем престолу став єдиний син герцога Вестерботтенського Карл — король Швеції Карл XVI Густаф.

Скаутинг[ред. | ред. код]

Принц Густав Адольф був скаутом. Мав відзнаки бойскаута в Англії, став інструктором скаутів. А коли було сформовано в Швеції скаутську організацію швед. Svenska Scoutrådet він став першим її президентом і головним скаутом. Він був лідером шведського 5-го Всесвітнього зльоту скаутів у 1937 році та навчального Всесвітнього скаутингу в 1939 році. Він служив у Комітеті Всесвітньої Скаутської організації з травня 1937 р. до своєї загибелі[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Густава Адольфа підвищили до військово звання підполковника Збройних сил Швеції в 1940 році.

Галерея[ред. | ред. код]

Родовід[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Scoutrörelsen (швед.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Kroonenberg, Piet J. (2003). The Undaunted II-The Survival and Revival of Scouting in Eastern Europe and Southeast Asia. Las Vegas: Las Vegas International Scouting Museum. p. 77. ISBN 0-9746479-0-X. (англ.)
  • Kroonenberg, Piet J. (1998). The Undaunted- The Survival and Revival of Scouting in Central and Eastern Europe. Geneva: Oriole International Publications. p. 31. ISBN 2-88052-003-7. (англ.)

Посилання[ред. | ред. код]