Домінік Ієронім Радзивілл
Домінік Ієронім Радзивілл | |
---|---|
Народився | 4 серпня 1786[1] Біла Підляська, Берестейський повіт, Берестейське воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
Помер | 11 листопада 1813[1] (27 років) Лаутереккен |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | військовослужбовець |
Учасник | Наполеонівські війни |
Військове звання | полковник |
Рід | Радзивілли |
Батько | Гієронім Вінцентій Радзивілл[2] |
Мати | Софія Фредеріка фон Турн унд Таксіс |
У шлюбі з | Elżbieta Mniszechd[2] і Теофіла Моравська[2] |
Діти | Стефанія Радзивілл[2] і Александер Домінік Радзивілл[2] |
Нагороди | |
Домінік V Єронім Радзивілл (4 серпня 1786, Біла Підляська — 11 листопада 1813, Лаутрекен[3] / Лаутерекен,[4] Пфальц, Німеччина) — князь з роду Радзивіллів, полковник війська Князівства Варшавського та гвардії Наполеона І. ХІ-й Ординат Несвізький, ординат на Клецьку та Олиці. Був відомий своєю чудовою капеллою в Несвіжі.
Життєпис
Син князя Гієроніма Вінцентія Радзивілла — ордината на Клецьку, мінського старости та його дружини княжни Софії Дороти фон Турн унд Таксіс (20.7.1758-31.5.1800). Після смерті батька був під опікою (разом з матір'ю) зведеного стрия Кароля Станіслава. У 1798—1801 роках навчався у Львові. Під час повстання Тадеуша Костюшка з матір'ю виїхав до Галичини, де вітчим Єнджей Казановскі мав опіку над його маєтками (4 міста, 72 села). В грудні 1810 року став до лав війська Князівства Варшавського, 1 квітня 1811 року став полковником 8-го полку уланів. Перед номінацією підписав офіру 180 000 золотих для потреб війська.[5]
Після відновлення Наполеоном Великого князівства Литовського 28 червня 1812 року, війська Радзивіла першими увійшли у Вільно під біло-червоними прапорами.[6]
Родина
Перша дружина (шлюб 3.2.1807, розлучені; Ізабела Мнішхівна (5.8.1790 — 13.9.1852), дітей не мали. Друга дружина — Теофіла Моравська (12.4.1791, Варшава — 14.9.1828, там же; шлюб у Мінську 15.3.1809).[4] Діти:
- Александер Домінік (нар. 29 лютого 1808 року, Ґрац; передшлюбний) — служив у війську в Алжирі, брав участь в Листопадовому повстанні, вважається засновником Галицької гілки роду.
- Стефанія (1809—1832).[7], дружина графа Людвіга (Льва) Сайн-Вітгенштейна
Примітки
- ↑ а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
- ↑ а б в г д Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ Z.Anusik, A.Stroynowski. Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786–1813)… S. 177
- ↑ а б Radziwill family 3 (англ.), (пол.)
- ↑ Z.Anusik, A.Stroynowski. Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786—1813)… S. 176—177
- ↑ Януш Івашкевіч , Litwa w roku 1812, Варшава, 1912.
- ↑ Z.Anusik, A.Stroynowski. Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786—1813)… S. 178
Джерела
- Z.Anusik, A.Stroynowski. Radziwiłł Dominik Hieronim Władysław h. Trąby (1786–1813) / Polski Słownik Biograficzny: Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź, 1987.— Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXX/1, zeszyt 124. s. 1 — 192. (пол.) S. 176–178.
Посилання
- Radziwill family 3 (англ.), (пол.)