Pachypodium ambongense

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:58, 27 листопада 2020, створена MaryankoD (обговорення | внесок) (правопис)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Pachypodium ambongense
Пахіподіум амбонгензький

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Дводольні (Eudicots)
Айстериди (Asterids)
Порядок: Тирличецвіті (Gentianales)
Родина: Барвінкові (Apocynaceae)
Рід: Пахіподіум (Pachypodium)
Вид: Пахіподіум амбонгензький
Pachypodium ambongense
Poiss., 1924
Посилання
Вікісховище: Pachypodium ambongense
Віківиди: Pachypodium ambongense
EOL: 6853119
IPNI: 80690-1
ITIS: 893914
NCBI: 1055838
The Plant List: kew-145211

Pachypodium ambongense (укр. Пахіподіум амбонгензе, Пахіподіум амбонгензький)[1] — вид сукулентних рослин з роду пахіподіум (Pachypodium), родини кутрових (Apocynaceae).

Етимологія

Видова назва дана за річкою Амбонго (Ambongo).[2]

Загальна біоморфологічна характеристика

Чагарник, який можуе досягти висоти 2 метрів, але найчастіше не перевищує і метра.

Pachypodium ambongense є одним з видів, аналогічних Pachypodium lamerei, тільки його стовбур має конічну форму і гілки утворюються на меншій висоті. Листя утворюють розетку навколо верхньої частини рослини і на кінчиках гілок. Крона галузиться бідно. Здвоєні колючки досить довгі і гострі, також аналогічні колючкам Pachypodium lamerei. Стовбур світло-зелений, вертикальний, опуклий в основі та звужується догори, за формою нагадує пляшку. Квітки білі з жовтим центром. Рогаті насіння (стручки) прямі, 10-15 см завдовжки, 15-20 мм завширшки, витягнуті, кінчик їх досить гострий. Вони дуже відрізняються від товстих, важких стручків Pachypodium lamerei, Pachypodium rutenbergianum, Pachypodium meridionale і Pachypodium sofiense з їх округленою вершиною, і нагадують стручки Pachypodium decaryi та південноафриканського виду Pachypodium saundersii.

Ця рослина була зібрана в дуже невеликій кількості, тому її положення серед інших білоквіткових видів поки неясно. Анрі Пер'є в 1934 р. встановив, що цей вид відрізняється від всіх інших білоквіткових пахіподіумів довжиною нижньої трубки віночка, яка дорівнює, або навіть перевищує довжину верхньої трубки. Верхня трубка роздута, а до зіва різко звужується.

Поширення у природі

Мадагаскарський ендемік, який зростає на вапнякових породах в провінції Махадзанга в районі річки Амбонго (Ambongo) в заповіднику Наморока (Namoroka) розташованому в низовині на південь від міста Соалала (Soalala).

Екологія

Pachypodium ambongense росте в напівтіні листяного сухого лісу на висоті близько 100 м над рівнем моря на ерозивних вапняних скелях у щілинах, заповнених чорним перегноєм. У цьому середовищі проживання виростають також Uncarina perrieri, Uncarina sakalava, Pachypodium rutenbergianum і види Euphorbia, Commiphora, Cyphostemma і Lomatophyllum. Це дуже спекотна область, щорічна середня температура якої становить 27 °C. Термометр тут ніколи не показує нижче 10 — 11 °C, але може показати і 40 °C. Опади складають 1300 мм на рік, сухий сезон триває 7 місяців.

Охоронний статус

Pachypodium ambongense входить до списку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3]

Утримання в культурі

Pachypodium ambongense повинен бути розміщений на повному світлі з великою кількістю води в теплу пору року і значно меншою в прохолодні місяці. Ґрунт має бути повітре- і вологопроникний, добре дренований.

Примітки

  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79. (хор.)
  3. Appendices I, II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over-exploitation (станом на 12 червня 2013) (англ.)

Література

  • Costantin, J. & D. Bois. 1907 [1908]. Contribution a l'etude du genre Pachypodium. Ann. Sci. Nat., Bot., sér. 9, 6: 308–330. (фр.)
  • Perrier de la Bathie, H. 1934. Les Pachypodium de Madagascar. Bull. Soc. Bot. France 81: 297–318. (фр.)
  • Pichon, M. 1949. Classification des Apocynacées. Mém. Inst. Sci. Madagascar, Sér. B, Biol. Vég. 2м(1): 45-140. (фр.)
  • Poisson, H. & R. Decary. 1922. Nouvelles observations biologiques sur les Pachypodium malgaches. Bull. Trimestriel Acad. Mal (фр.)e, n.s., 3: 241–246. (фр.)
  • Das, A. B., S. Mohanty & P. Das. 1998. New report on chromosome number, karyotype and 4C DNA content in three species of Pachypodium Lindley. Caryologia 51 (3-4): 245–252. (англ.)
  • Humbert, J.-H., ed. 1936-. Flore de Madagascar et des Comores (фр.)
  • Rapanarivo, S. H. J. V. & A. J. M. Leeuwenberg. 1999. Taxonomic revision of Pachypodium. Series of revisions of Apocynaceae XLVIII. pp. 44–49 in: Rapanarivo, S. H. J. V. et al., Pachypodium (Apocynaceae): taxonomy, habitats and cultivation. (англ.)
  • Eggli, U., ed. 2001. CITES Aloe and Pachypodium checklist. (англ.)
  • Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79. (англ.)

Джерела