Пахіподіум
Пахіподіум (Pachypodium Roem. & Schult.) — сукулентний рід рослин з родини кутрових або барвінкових (Apocynaceae). Деякі види — яскраво виражені каудексоформні рослини.
Родова назва походить від грецької «товсті ноги», у зв'язку з тим, що більшість видів мають стовбур у формі пляшки. Народна назва — мадагаскарська пальма застосовується, переважно, до найпоширенішого в культурі виду пахіподіум Ламера через пучок лінійного листя на верхівці товстого діжкоподібного колючого стебла.
Рід пахіподіум містить, за різними оцінками, до 25 видів. Більшість з них є ендеміками Мадагаскару, інші походять з Південної та Південно-Західної Африки.
Більшість з пахіподіумів є чагарниками, але деякі види формують дерева, до 6 м заввишки. Рід пахіподіум близький до роду аденіум — основна відмінність полягає в тому, що гілки і стовбури Pachypodium покриті сильними шипами. Стовбур — міцний, м'ясистий, бочко- або пляшкоподібний, до 1 м у діаметрі. Деякі види (Pachypodium succulentum) мають масивний ріпоподібний каудекс, нижня частина якого заглиблюється у кам'янистий ґрунт. Каудекси збільшуються в розмірах тільки в «підземному» стані і припиняють цей процес на світлі. Листки прості, цілокраї, чергові або кільчасто розміщені на верхівках гілок. Більшість видів пахіподіум листопадні і в кінці вегетаційного періоду частково або повністю скидають листя. Квіти — воронкоподібні, білі, рожеві, жовті, зібрані у верхівкові суцвіття, схожі на квіти олеандра. У відкритому стані квітка знаходиться близько тижня. Цвітуть зазвичай дорослі рослини віком від 10 років або більше. Розмножуються насінням навесні або влітку. Як і в аденіумів, сік пахіподіумів, хоча і меншою мірою, але отруйний. Бушмени Африки досі стріли, що використовуються для полювання, отруюють соком пахіподіумів.
Пахіподіум поки ще рідкий у культурі, вирощують в основному Pachypodium lamerei. Культура пахіподіумів подібна до аденіумів. Взимку утримують майже сухо при температурі +14…+18 °C. Влітку полив помірний, але без пересушування земляної грудки. При надмірному поливі у пахіподіумів загнивають стебла (особливо бульбоподібні) і коріння. Весь теплий період, поки температура не опускається нижче 15 °C, рослини бажано утримувати на свіжому повітрі на максимально сонячному місці. Землесуміш має бути повітре- та вологопроникна, складається в рівних кількостях із земельної суміші і наповнювачів у вигляді відсіву гравію, пемзи, вермикуліту з додаванням крихти верхового торфу. На дно горщика слід укласти шар моху-сфагнуму або керамзиту для дренажу.
Утримують у ботанічних садах і приватних колекціях. Колекція Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна представлена шістьма видами.
Розмножують майже винятково насінням. Живцюються на превелику силу лише деякі види.
Один з видів — Pachypodium namaquanum занесений до Червоного Списку Міжнародного Союзу Охорони Природи.[2] Три види — Pachypodium ambongense, Pachypodium baronii, Pachypodium decaryi входять до списку I Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[3] Торгівля одного виду — Pachypodium brevicaule регулюється положеннями статті III цієї ж Конвенції.[4]
- ↑ Сайт, присвячений роду Pachypodium (англ.)
- ↑ Pachypodium namaquanum // Червоний Список Міжнародного Союзу Охорони Природи
- ↑ Appendices I, II and III to the Convention are lists of species afforded different levels or types of protection from over-exploitation (станом на 12 червня 2013) (англ.)
- ↑ Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення(укр.)
- ↑ Phylogeny of the plant genus Pachypodium (Apocynaceae) [Архівовано 2013-06-25 у Wayback Machine.] (англ.)
- Humbert, J.-H., ed. 1936-. Flore de Madagascar et des Comores. (фр.)
- Rapanarivo, S. H. J. V. & A. J. M. Leeuwenberg. 1999. Taxonomic revision of Pachypodium. Series of revisions of Apocynaceae XLVIII. pp. 44–49 in: Rapanarivo, S. H. J. V. et al., Pachypodium (Apocynaceae): taxonomy, habitats and cultivation. (англ.)
- Eggli, U., ed. 2001. CITES Aloe and Pachypodium checklist. (англ.)
- Rowley, G. 1999. Pachypodium & Adenium. Cactus File 5: 1-79. (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- Пахіподіуми. Ліс пляшок на вікні
- Буренков А. А. Пахиподиум в коллекциях // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
- Пахіподіум // Український сайт про кактуси та кактусистів (рос.)
- Пахиподиум. Pachypodium spp (рос.)
- Пахиподиум — виды, особенности ухода и размножения (рос.)
- Суккуленты / Пахиподиум (рос.)
- Сайт, присвячений роду Pachypodium (англ.)
- Phylogeny of the plant genus Pachypodium (Apocynaceae) (англ.)
- Peter van Dongen. SPEURTOCHT NAAR ENKELE PACHYPODIUM-SOORTEN IN MADAGASCAR // SUCCULENTA jaargang 79 (1) 2000 — Au Cactus Francophone, ISSN — 4467 (нід.)
- An Update and Supplement to the CITES Aloe & Pachypodium Checklist. Jonas M. Lüthy (2007). CITES Management Authority of Switzerland, Bern, Switzerland. (англ.)
- Pachypodium на сайті «PlantZAfrica.com» (англ.)
- Pachypodium Culture Guide — Highland Succulents (англ.)
- Pachypodium. A Catalogue of the Vascular Plants of Madagascar (англ.)
- Pachypodium на сайті «Germplasm Resources Information Network» (GRIN) Міністерства сільського господарства США (англ.)
- Pachypodium на сайті «The Plant List» (англ.)
- Pachypodium в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Pachypodium на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Pachypodium в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)
- CITES Aloe and Pachypodium Checklist (англ.)
