Бондар Пилип Мусійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилип Мусійович Бондар
Народився 1 (14) листопада 1911
Чечелівка, Гайсинський район, Україна
Помер 24 березня 1997(1997-03-24) (85 років)
Харків, Україна
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
 Україна
Діяльність скульптор
Alma mater Харківське державне художнє училище (1938) і Харківський художній інститут (1942)
Вчителі Блох Леонора Абрамівна, Прохоров Семен Маркович і Гельман Макс Ісайович
Учасник німецько-радянська війна
Членство Спілка радянських художників України

Пилип Мусійович Бо́ндар (нар. 14 листопада 1911, Чечелівка — пом. 24 березня 1997, Харків) — український скульптор; член Спілки художників України з 1942 року.

Біографія

Народився 1 [14] листопада 1911(19111114) року в селі Чечелівці (тепер Гайсинський район Вінницької області, Україна). У 1938—1942 роках навчався у Харківському художньому інституті (викладач Леонора Блох). Брав участь у республіканських виставках з 1945 року.

Жив в Харкові, в будинку на вулиці Культури, 9 а, квартира 1. Помер в Харкові 24 березня 1997 року.

Творчість

Працював у жанрах портрета, тематичної композиції і монументальної скульптури. Основні твори:

  • погруддя І. Рєпіна (1945);
  • «Шахтар» (1945);
  • професор Л. Блох (1950);
  • портрет стахановця І. С. Приза (1952);
  • портрет передового робітника заводу маркшейдерських інструментів Є. Клищенка (1960);
  • портрет П. Заривайка — старого більшовика, першого червоного директора заводу імені Малишева (1961).
  • портрет передовика виробництва С. Новикова (1974);
  • станкові композиції:
    • «Відродження Донбасу» (1945);
    • «У забої» (1947);
  • монументальна пластика:
    • «Солдат з автоматом» (1957, у співавторстві);
    • «Клятва солдата» (1967);
    • «Клятва» (1969);
    • «В. І. Ленін» (1975);
  • скульптурні групи на мосту через річку Харків (1955, у співавторстві).

Твори зберігаються у Барвінківському краєзнавчому музеї.

Література