Шпиківська волость
Шпиківська волость | ||||
Центр | Шпиків | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 17 327 (1885) | |||
Населення | 9596 осіб (1885) | |||
Густота | 50.7 осіб / км² | |||
Шпиківська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Брацлавського повіту Подільської губернії з центром у селі Шпиків.
Станом на 1885 рік складалася з 14 поселень, 11 сільських громад. Населення — 9596 осіб (4655 чоловічої статі та 4941 — жіночої), 1181 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 8367 | 6584 |
Приватної власності | 8218 | 4303 |
Надільної власності | — | — |
Казенної власності | 267 | 126 |
Іншої власності | 475 | 271 |
Загалом | 17327 | 11284 |
Поселення волості:
- Шпиків — колишнє власницьке містечко за 30 верст від повітового міста, 1950 осіб, 394 дворових господарств, 2 православні церкви, 2 єврейських молитовних будинки, школа, лікарня, 5 постоялих дворів, 3 постоялих будинки, 10 лавок, цегельний і миловарний заводи, базари через 2 тижні. За 11 верст — бурякоцукровий завод з водяним млином.
- Велика Вулига — колишнє власницьке село при річці Удима, 837 осіб, 133 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Жабокрич — колишнє власницьке село, 650 осіб, 96 дворових господарств, православна церква, поштова станція, постоялий двір, постоялий будинок.
- Левківці — колишнє власницьке село, 1058 осіб, 177 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок.
- Лука Жабокрицька — колишнє власницьке село при річці Сільниця, 582 особи, 94 дворових господарства, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Сільниця — колишнє власницьке село при річці Сільниця, 582 особи, 108 дворових господарств, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Стояни — колишнє власницьке село, 628 осіб, 105 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки, водяний млин.
- Торків — колишнє власницьке село, 484 особи, 86 дворових господарств, православна церква, 2 постоялих будинки, кінний млин.
Джерела
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |