Гідравліка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Table of Hydraulics and Hydrostatics, from the 1728 Cyclopaedia.

Гідравліка (грец. hydraulikys — водяний, від hydor — вода і aulos — трубка), (рос. гидравлика, англ. hydraulics, нім. Hydraulik f) — наука, яка вивчає закони рівноваги і руху рідин, а також способи застосування цих законів для розв'язання конкретних технічних завдань.

Загальна характеристика

Під рідиною у гідравліці розуміють крапельні рідини, що їх вважають нестисливими, а також гази, якщо швидкість їхнього руху значно менша від швидкості звуку в них. Гідравліка вивчає рух рідини, оточеної та спрямованої твердими стінками, наприклад, трубами (так звана внутрішня задача).

Виділяють прикладну або технічну гідромеханіку.

Закони гідравліки широко використовуються під час вирішення практичних завдань у багатьох галузях техніки:

Гідравліка складається з двох основних частин:

Історія науки

Походження цієї науки досить давнє. Явища, які стосуються гідравліки, цікавили людину ще в давні часи. Багато практичних питань пов'язаних із зрошенням, водопостачанням та використанням водної енергії для примітивних двигунів, успішно вирішувались ще в давнину. Проте мистецтво зведення гідротехнічних споруд тоді ґрунтувалось в основному на суто практичному досвіді будівельників.

Першим законом гідравліки, який установлює кількісний зв'язок між окремими елементами явищ, вважають загальновідомий закон Архімеда, установлений за 250 років до н. е.

Великий внесок у розвиток гідравліки зробили вчені XVI та XVII ст.

Нідерландський учений Сімон Стевін встановив правила визначення тиску рідини на стінку і дно посудини.

Італійський фізик і математик Еванджеліста Торрічеллі, учень Галілео Галілея, відкрив закон витікання рідини з посудини і запропонував формулу, що наближено визначала швидкість витікання рідини з малого отвору в посудині під дією сили тяжіння.

Французький математик і фізик Блез Паскаль установив закон, який і досі називають законом Паскаля і широко використовують у гідротехніці.

Засновником гідравліки, як науки вважають Даніеля Бернуллі.

У XVIII ст. почала розвиватися теоретична гідродинаміка, яка ґрунтувалася на диференціальних рівняннях руху ідеальної рідини Ейлера.

Російський вчений М. Є. Жуковський — основоположник сучасної аеромеханіки, створив теорію гідравлічного удару у водопровідних трубах.

Гідравліка підземна

ГІДРАВЛІКА ПІДЗЕМНА, (рос. подземная гидравлика; англ. underground hydraulics, нім. unterirdische Hydraulik, Geohydrodynamik f) — наука про рух рідин, газів та їх сумішей у пористих і тріщинуватих середовищах (ґрунтах та гірських породах); розділ гідродинаміки. Предмет вивчення ГП — рух природних рідин і газів, що знаходяться в пластах, під дією природних сил і техногенних факторів. ГП вивчає: рух ґрунтових вод, підземних вод при розробці родовищ корисних копалин; витіснення нафти водою або газом, що виділяється з нафти, при розробці нафтових родовищ; рух газу в газових та вугільних пластах; процеси переміщення (міграції) природних флюїдів, що ведуть до утворення родовищ нафти і газу, а також руд, які кристалізуються із водних розчинів.

Див. також

Посилання

Література

  • Гідравліка, гідромашини та гідропневмоавтоматика: підруч. для студентів вищ. техн. навч. закл., які навч. за напрямами підгот. «Інж. механіка», «Пед. освіта», «Автоматизація та комп'ютер.-інтегр. технології», «Приклад. механіка» та «Електромеханіка» / Л. Є. Пелевін, Д. О. Міщук, В. П. Рашківський та ін. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — Київ: КНУБА, 2015. — 340 с. : іл. — Бібліогр.: с. 334 (20 назв). — ISBN 978-966-2374-21-6
  • Гідравліка і гідромашини: навч. посіб. для студ. енергет. та машинобудів. спец. / О. Г. Бутенко, О. М. Цабієв, С. В. Мельник ; Одес. нац. політехн. ун-т. — Одеса: Наука і техніка, 2004. — 232 с. : іл., табл. ; 20 см. — Бібліогр.: с. 228—229 (26 назв). — ISBN 966-8335-00-7
  • Гідравліка: підруч. для підгот. фахівців ОКР «Бакалавр» напряму 6.100102 «Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва» в аграр. ВНЗ II—IV рівнів акредитації / Дідур В. А. [та ін.] ; за ред. акад. АН ВШУ, д-ра техн. наук, проф. В. А. Дідура. — Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2015. — 622 с. : рис., табл.
  • Гідравліка та гідропривід: навч. посіб. для студ. напряму підготов. 090104 «Лісозаготівля» / Бойко Анатолій Антонович ; Нац. лісотехн. ун-т України, Каф. ліс. машин і гідравліки. — Львів: РВВ НЛТУ України, 2010. — 307 с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 299. — 300 пр.
  • Гідравліка та її використання в агропромисловому комплексі / В. А. Дідур, О. Д. Савченко, Д. П. Журавель, С. І. Мовчан; — К.: Аграрна освіта, 2008. — 577 с.
  • Гідравліка / Ю. П. Рогалевич; — К.: Вища школа, 1993. — 255 с.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Світлий Ю. Г., Білецький В. С.. Гідравлічний транспорт (монографія). — Донецьк: Східний видавничий дім, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 436 с. ISBN 978-966-317-038-1
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гідравліка&oldid=30549489