Еванджеліста Торрічеллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Evandgelista Торрічеллі
італ. Evangelista Torricelli
Libr0367.jpg
Народився 15 жовтня 1608(1608-10-15)
Рим, Папська держава[1]
Помер 25 жовтня 1647(1647-10-25) (39 років)
Флоренція, Велике герцоґство Тосканське[2]
Черевний тиф
Поховання Basilica of San Lorenzo
Громадянство
(підданство)
Італія
Alma mater Римський університет ла Сапієнца
Галузь наукових інтересів фізика, математика
Науковий керівник Бенедетто Кастеллі
Відомі учні Вінченцо Вівіані
Відомий завдяки: Барометр
Формула Торрічеллі
Мати vumerla
У шлюбі з крісна бонапе


CMNS: Еванджеліста Торрічеллі на Вікісховищі

Еванджеліста Торрічеллі (італ. Evangelista Torricelli; 15 жовтня 1608(16081015) — 25 жовтня 1647) — італійський фізик і математик.

Біографія[ред.ред. код]

Народився 15 жовтня 1608 року у Фаенці.

У 1627 приїхав до Риму, де вивчав математику під керівництвом Бенедетто Кастеллі, друга і учня Галілео Галілея. Під враженням праць Галілея про рух написав власний твір на ту ж тему під назвою «Трактат про рух» (Trattato del moto, 1640).

У 1641 переїхав до Арчетрі, де став учнем і секретарем Галілея, а пізніше його наступником на кафедрі математики і філософії Флорентійського університету.

З 1642, після смерті Галілея, придворний математик великого герцога Тосканського і одночасно професор математики Флорентійського університету. Найбільш відомі праці Торрічеллі в галузі пневматики і механіки.


Внесок у науку[ред.ред. код]

У 1644 розвинув теорію атмосферного тиску, довів можливість отримання так званої «торрічеллієвої порожнечі» і винайшов ртутний барометр. У основній праці з механіки «Про рух вільно падаючих і кинутих важких тіл» (1641) розвивав ідеї Галілея про рух, сформулював принцип руху центрів тяжіння, заклав основи гідравліки, вивів формулу для швидкості витікання ідеальної рідини з посудини.

Торрічеллі належать також роботи з математики (зокрема, розвинув метод неподільних) і балістики, удосконалення оптичних приладів, шліфуванню лінз. У математиці удосконалив і широко застосував метод неподільних при розв'язанні задач на дотичні. Використовував кінематичні уявлення, зокрема принцип додавання рухів. Узагальнив правило квадратури параболи на випадок довільного раціонального показника. Самостійно, хоч і дещо пізніше від Ж. Роберваля, визначив квадратуру циклоїди. Услід за Рене Декартом знайшов довжину дуги логарифмічної спіралі.

Окрім виготовлення зорових труб і телескопів, займався конструюванням простих мікроскопів, що складаються всього з однієї крихітної лінзи, яку він отримував з краплі скла (розплавляючи над полум'ям свічки скляну паличку). Саме такі мікроскопи набули потім широкого поширення.

Помер Торрічеллі у Флоренції 25 жовтня 1647 року.

Дослід Торрічеллі[ред.ред. код]

Запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки 1 м учений ущерть заповнив ртуттю і незапаяним кінцем занурив у посудину з цією самою речовиною. Ртуть почала виливатися із трубки в посудину, але не вся, зупинилася на позначці 760 мм від поверхні ртуті в посудині. Торрічеллі повторив дослід, розташувавши трубку не вертикально, а похило. І знову відстань від поверхні ртуті у посудині до її краю у трубці становила 760 мм. Одержаний результат він пояснив тим, що стовпчик ртуті у трубці і повітря над відкритою поверхнею ртуті тиснуть на неї однаково. Цей тиск дістав назву нормального атмосферного тиску.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

На честь Торрічеллі названа одиниця тиску — торр, а також астероїд 7437 Торрічеллі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]


Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.