Карлгеорг Шустер

Карлгеорг Шустер
нім. Karlgeorg Schuster
Народився	19 серпня 1886(1886-08-19) Ільцен, Люнебург, Провінція Ганновер, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер	16 червня 1973(1973-06-16) (86 років) Kitzebergd, Гайкендорф, Плен, Шлезвіг-Гольштейн, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	військовослужбовець
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання	Адмірал
Нагороди	Золотий німецький хрест Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Ганзейський хрест (Любек) Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Орден Османие 4 ступеня Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» Великий хрест ордена Заслуг (Угорщина) Великий срібний хрест ордена Римського орла Кавалер Великого хреста ордена Зірки Румунії Кавалер ордена Зірки Румунії 1-го класу Орден Михая Хороброго Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Орден Корони короля Звоніміра Нагрудний знак підводника

Карлгеорг Шустер (нім. Karlgeorg Schuster; 19 серпня 1886, Ільцен — 16 червня 1973, Гайкендорф) — німецький військово-морський діяч; адмірал крігсмаріне. Кавалер Німецького хреста в золоті.

Біографія

1 квітня 1905 року поступив на службу кадетом в кайзерліхмаріне.Пройшов підготовку на навчальному кораблі «Штайн» і у військово-морському училищі. У 1911-13 роках — вахтовий офіцер на підводному човні U-4, в 1913-14 роках — на легкому крейсері «Страсбург». Служив на лінійних кораблях і крейсерах. Учасник Першої світової війни, вахтовий офіцер на підводному човні U-35 (3 листопада 1914 — 28 травня 1915), інструктор підводної школи (29 травня 1915 — 31 січня 1916, 7 лютого — 30 червня 1916 і 30 листопада 1917 — 7 листопада 1918) , командир підводного човна U-60 (1 листопада 1916 — 25 листопада 1917). Всього за час бойових дій потопив 35 кораблів загальною водотоннажністю 75 721 брт.

Після завершення війни продовжив службу в рейхсмаріне. З 23 вересня 1919 року — навігаційний офіцер легкого крейсера «Регенсбург», з 1 червня 1920 року — ад'ютант штабу військово-морської станції «Остзе». З 13 квітня 1923 року — 1-й офіцер крейсера «Тетіс», з 7 листопада 1924 року — 1-й офіцер Адмірал-штабу в штабі військово-морської станції «Остзе». З 24 вересня 1927 року — навігаційний, з 24 вересня 1927 року — 1-й офіцер лінійного корабля «Гессен». 1 жовтня 1929 року переведений в Морське керівництво. З 27 вересня 1933 року — командир лінійного корабля «Шлезвіг-Гольштейн». 1 березня 1935 року переведений в розпорядження начальника військово-морської станції «Нордзе», займався питаннями морської торгівлі з Великою Британією. 28 червня 1935 року призначений 2-м адміралом військово-морської станції «Нордзе», а 25 вересня 1935 року переведений на аналогічний пост на Балтиці. Під час чергової реорганізації 1 січня 1938 року перейменований у 2-го адмірала на Балтиці. Одночасно з 1 жовтня 1937 по 31 березня 1938 року командував охоронними силами на Балтиці (ще раз виконував обов'язки командувача з 28 жовтня 1938 по 4 січня 1939 року).

28 жовтня 1938 року призначений інспектором військово-морських навчальних закладів. 3 листопада 1939 року очолив штаб військової торгівлі та економіки в складі Верховного командування вермахту. 27 травня 1940 року призначений адміралом на Заході (з 22 червня 1940 року — адмірал у Франції). З 4 березня 1941 року — начальник військово-морського командування «Z», з 3 квітня 1941 року — адмірал на Південному Сході. 30 червня 1941 року на базі відомства Шустера і під його керівництвом було сформовано Командування групи ВМС «Південь». 20 березня 1943 року звільнений з посади і переведений в резерв, але вже 1 липня призначений начальником Військово-історичного відділу ОКМ. Залишався на цій посаді до 8 квітня 1945 року. Після війни заарештований союзниками і поміщений в табір для військовополонених. 23 травня 1947 року звільнений.

Звання

• Морський кадет (1 квітня 1905)
• Фенріх-цур-зее (7 квітня 1906)
• Лейтенант-цур-зее (28 вересня 1908)
• Обер-лейтенант-цур-зее (29 серпня 1910)
• Капітан-лейтенант (16 листопада 1915)
• Корветтен-капітан (1 травня 1924)
• Фрегаттен-капітан (1 серпня 1929)
• Капітан-цур-зее (1 жовтня 1931)
• Контр-адмірал (1 травня 1935)
• Віце-адмірал (1 квітня 1938)
• Адмірал (1 січня 1940)

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Ганзейський Хрест (Любек)
• Орден «Османіє» 4-го ступеня (Османська імперія)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами (1 грудня 1917)
• Нагрудний знак підводника (1918)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936)
• Медаль «У пам'ять 22 березня 1939 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Орден «За військові заслуги» (Болгарія), великий хрест з військовою відзнакою
• Орден Заслуг (Угорщина), великий хрест
• Орден Римського орла, великий хрест (Італія)
• Орден Зірки Румунії
  • 1-го класу (6 жовтня 1942)
  • великий хрест
• Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія)
• Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (15 січня 1943)
• Німецький хрест в золоті (19 лютого 1943)
• Орден Корони короля Звоніміра, великий хрест з мечами (Хорватія)

Література

• Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. – М.: Эксмо, 2005. ISBN: 5-699-10354-6
• Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 42
• Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Посилання

• Карлгеорг Шустер на сайті uboat.net
• Журнал «Родина»
• Karl Georg Schuster
• Фотографії і нагороди Шустера.