Оскар Мунцель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 01:48, 13 березня 2021, створена Антон Даньків (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оскар Мунцель
нім. Oskar Munzel
Оберст Мунцель (1943).
Народився 13 березня 1899(1899-03-13)[1]
Грімен, Передня Померанія-Рюген, Мекленбург-Передня Померанія, НДР
Помер 1 січня 1992(1992-01-01)[1] (92 роки)
Бад-Ґодесберґd, Бонн, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Країна  Німеччина
Діяльність військовослужбовець
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал-майор
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Золотий німецький хрест
Золотий німецький хрест
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Командор ордена За заслуги перед ФРН
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Оскар Йоахім Ернст Мунцель (нім. Oskar Joachim Ernst Munzel; 13 березня 1899, Гріммен1 січня 1992, Бонн) — німецький воєначальник, генерал-майор вермахту і бундесверу. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія[ред. | ред. код]

Мунцель розпочав свою військову кар'єру 3 липня 1917 року у 8-му уланському полку. Учасник Першої світової війни. Після закінчення війни продовжив службу в рейхсвері. З 1938 року служив в ОКГ. З 1 червня 1941 року — командир дивізіону 6-го танкового полку, з грудня 1941 року — всього полку. З лютого 1943 року — керівник тактичних курсів 2-го танкового училища. 26 вересня 1943 року очолив 1-ше танкове училище. З 15 вересня по 25 листопада 1944 року — командир 14-ї танкової дивізії. З 15 січня по 15 березня 1945 року командував корпусною групою 1-ї танкової армії. З 20 березня 1945 року — командир 2-ї танкової дивізії. З 6 квітня 1945 року — вищий танковий офіцер головного командування «Захід». 10 травня 1945 року потрапив у полон. 23 травня 1947 року звільнений.

Працював у різних фірмах. З 15 червня 1951 по 14 червня 1954 року — військовий радник в Єгипті. 11 травня 1956 року вступив у бундесвер, командував училищем бронетанкових військ в Мюнстері. Пізніше він був інспектором бронетанкових військ. 31 березня 1962 року вийшов у відставку. В 1963-72 роках — військовий радник в Тайвані.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Panzer-Marsch, aus dem Nachlaß des Schöpfers der Deutschen Panzerwaffe Heinz Guderian, bearbeitet von Oskar Munzel, Schild-Verlag, 1952 (2. Auflage; 3. Auflage 1956)
  • Panzer-Taktik – Raids gepanzerter Verbände im Ostfeldzug 1941/42, in: „Die Wehrmacht im Kampf“, Band 20, Scharnhorst Buchkameradschaft, Neckargmünd 1959
  • Die deutschen gepanzerten Truppen bis 1945, Maximilian-Verlag, Herford und Bonn 1965
  • Gekämpft, gesiegt, verloren – Geschichte des Panzer-Regiments 6 1740–1980, E.S. Mittler & Sohn, 1980, ISBN 978-3813201161

Література[ред. | ред. код]

  • Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres 1939–1945. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0.
  • Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Generalmajor Oskar Munzel zum 90. Geburtstag, in: „DAS SCHWARZE BARETT“ (Organ des Freundeskreises Offiziere der Panzertruppe), Nr. 6 (1989)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в SNAC — 2010.