Миколаївська церква (Гусний)
| Миколаївська церква | |
|---|---|
,_%D0%93%D1%83%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%B9_4.jpg) | |
| 48°56′46″ пн. ш. 22°50′47″ сх. д. / 48.94613440002777338° пн. ш. 22.84662730002778019° сх. д.Координати: 48°56′46″ пн. ш. 22°50′47″ сх. д. / 48.94613440002777338° пн. ш. 22.84662730002778019° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Село | Гусний |
| Конфесія | УПЦ МП |
| Тип | церква |
| Тип будівлі | тридільна |
| Стиль | бойківська школа |
| Дата заснування | 1655 |
| Статус | пам’ятка архітектури національного значення |
| Стан | перебудована |
  Миколаївська церква Миколаївська церква (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Миколаївська церква — пам'ятка архітектури національного значення[1]. Місцезнаходження: село Гусний Великоберезнянського району Закарпатської області[2]. В багатьох джерелах зазначається ще одна назва споруди — Церква Святого Миколая Чудотворця. Належить до УПЦ МП[1]. Була включена до переліку пам'яток архітектури Української РСР, які охоронялись державою[3]. Охоронний номер культової споруди — 191/1[4].
Історія
Дерев'яна церква була побудована у 1655 році [4]. Свідченням цього виступає різьблення, яке було зроблене на зрубі церкви[5]. У 1751 році парафіяльним священиком був Михайло Гарандович. У той час був зроблений запис, який свідчить про те, що у церкви було три дзвони та образи. Проте сама споруда перебувала в поганому стані, потребувала ремонтних робіт. Для їх виконання були підготовленні дерев'яні матеріали[6]. У шематизмі, складеному в 1915 році датою заснування церкви значиться 1759 рік. Проте фахівці вважають, що ця дата стосувалось часу, коли були проведенні ремонтні роботи[6].В 1930 році у церкві в селі Гусному священиком був Золтан Шолтес, який був відомим художником на Закарпатті. Серед його робіт є зображення дерев'янної церкви в Гусному. У селі збереженні ікони, які були намальовані ним[7]. У 1971–1972 році церква була відреставрована[2]. На зображеннях, зроблених 1976 року спостерігається оригінальне покриття даху, тоді як на фотографіях 2005 року майже вся поверхня церкви та дзвіниці покрита бляхою[2]. Первинне покриття було виготовлене з гонту[2].
В радянські часи церква охоронялась як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 191). В 2018 році церква визнана об’єктом культурної спадщини національного значення, який внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (№ 070020)[8].
Архітектура
Миколаївська церква в селі Гусний має невеликі параметри. При будівництві споруди використовувалось ялинове дерево[2]. На бічних зрубах розташовується по одному залому. Вони завершуються шатровими дахами з чотирма схилами. Центральний зруб побудований у формі квадрату. На ньому міститься барабан з восьми гранями під восьмисхилим шатром. Увінчується він ліхтарем. Вівтар та бабинець храму рівновеликі[5], вони перекриваються чотиригранним шатром, який має один залом. Форма всіх церковних зрубів наближається до квадрату[2]. Існує перехід четверика центрального зрубу в восьмерик з піддашшям[5]. Зруби, які розташовуються по боках, перекриваються шатровими чотирисхилими верхами, що містять залом. В будівлі збережене різьблення по дереву, яке датується 18 століттям[2]. Церква належить до галицького типу споруд [9], є тридільною[1] та триверхою[7]. Відноситься до класичного типу ранніх прикладів бойківських церков[5][7]. Нещодавно дах будівлі був оббитий бляхою. Іконостас 18 століття перемалювали[6]. Поряд з церквою розташована двоярусна дзвіниця[7] з чотиригранним шатровим верхом. Церква та дзвіниця розташовуються на схилі гори[6].
Примітки
- ↑ а б в Церква св. Миколая Чудотворця (с. Гусний, Закарпатська обл.): карта
- ↑ а б в г д е ж Миколаївська церква і дзвіниця (1655 та XVIII ст.)
- ↑ Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави
- ↑ а б Списки пам'яток Закарпатської області
- ↑ а б в г Миколаївська церква
- ↑ а б в г Церкви України: Закарпаття//Українські пам'ятки
- ↑ а б в г Церква св. Миколи, 1655., XVIII ст.
- ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2018 р. № 396 Про внесення об’єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 14 лютого 2021.
- ↑ По Україні. Стародавні мистецькі пам'ятки. Буковина і Карпати, частина 2
Джерела
- Закарпатська обласна рада, Десята сесія IV скликання. Рішення від 18.03.2004 року N 352 про Перелік пам'яток архітектури Закарпатської області, що не підлягають приватизації
- Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави
