Біологічна зброя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 травня 2021, заснована на цій версії.
Знак біологічної небезпеки, яким маркується біологічна зброя.
Центр розробки та випробування біологічної зброї (40-ві роки XX століття, Форт Детрік, Меріленд, США

Біологічна зброя (англ. biological weapons) — зброя, яка забезпечує навмисний вплив на об'єкт, проти якого її застосовують, за допомогою інфікування патогенними мікроорганізмами та іншими біологічними агентами, включаючи віруси, інфекційні нуклеїнові кислоти і пріони. Ця зброя може бути використана для ураження людей, тварин і рослин. Патогенність деяких з цих біологічних агентів може бути обумовлена токсичними речовинами, які вони виробляють самі. Такі токсини самі по собі можуть іноді виділені в чистому виді й використані як зброя. У цьому випадку вони досягають своєї мети в результаті не інфікування, а токсичності, тому вони підпадають також і під визначення хімічної зброї (Конвенції про заборону хімічної зброї), навіть якщо за змістом Конвенції про заборону біологічної зброї[1] вони визначені також біологічною зброєю. Мікроорганізми не є єдиними формами життя, які можуть виробляти токсини. Конвенція про заборону біологічної зброї — в тих випадках, коли в ній мова йде про токсини, — має на увазі під ними токсичні речовини, що виробляються будь-яким живим організмом, навіть в тих випадках, коли такі речовини отримують іншим способом, включаючи хімічний синтез.[2]

Переліки біологічних агентів, що є біологічною зброєю

Переліки біологічних агентів, що є біологічною зброєю надано в:

  1. Настанові Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї»;[3]
  2. Частині I. «Біологічні агенти» списку товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї:
  • I.1. Патогени, небезпечні для людини, та токсини
  • I.1.a. віруси (37 позицій)
  • I.1.b. рикетсії (4)
  • I.1.c. бактерії (15)
  • I.1.d. токсини та їх компоненти (19)
  • I.1.e. гриби
  • I.1.f. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (2)
  • I.2. Патогени, небезпечні для тварин
  • I.2.a. віруси (17 позицій)
  • I.2.b. бактерії (2)
  • I.2.c. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (1)
  • I.3. Патогени, небезпечні для рослин
  • I.3.a. віруси (2 позиції)
  • I.3.b. бактерії (5)
  • I.3.c. мікроскопічні гриби (5)
  • I.3.d. генетичні елементи та генетично модифіковані організми (1)[4]

Із відомих на сьогодні багатьох збудників інфекційних захворювань та їх токсинів у військових діях можна використати більше тридцяти, до прикладу: чума, натуральна віспа, сибірка, туляремія, ботулотоксин, тощо.

Настанова ВООЗ

Настанова ВООЗ «Заходи системи громадської охорони здоров'я у відповідь на загрозу застосування біологічної та хімічної зброї» 2004 року має п'ять основних розділів і 7 технічних додатків. Після введення доповідь починається з розгляду питання про те, як оцінювати загрози біологічної зброї системам охорони здоров'я. Це обговорення включає розгляд технологічних удосконалень, наукових досягнень і основних параметрів для оцінки загроз.

Другий розділ стосується біологічних агентів, які можуть бути застосовані, і охоплює: типи агентів; можливі способи їх поширення; шляхи впливу; характеристики агентів; і можливі наслідки застосування цих агентів.

Третій розділ охоплює підготовленість систем охорони здоров'я і відповідні заходи й включає: принципи оцінки ризику, а також тематичні дослідження власне нападів і заходів у відповідь, яких вони потребували.

Четвертий розділ розбирає особливості нормативно-правого забезпечення та включає відомості щодо Женевського протоколу 1925 р.; Конвенції про біологічну зброю 1972 р. і Конвенції про хімічну зброю 1993 року.

Заключний розділ наводить відомості включає інформацію щодо діяльності у цій сфері Організації Об'єднаних Націй (ООН), Організації з заборони хімічної зброї; Конвенції про біологічну зброю, ВООЗ, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин і неурядових організацій.

Додатки охоплюють:

  • детальнішу інформацію про хімічних агентів (додаток 1), токсини (додаток 2), біологічних агентів (додаток 3);
  • принципи захисту (додаток 4), такі, як заходи по зменшенню ризику, індивідуальний захист, колективний захист, а також приклад застосування принципів управління ризиками до проблеми потенційно зараженої пошти;
  • запобіжні заходи на випадок диверсії проти систем постачання питної води, харчовими продуктами та іншими товарами (додаток 5);
  • інформаційні ресурси (додаток 6);
  • участь держав-членів ВООЗ в міжнародних договорах з біологічного та хімічної зброї (додаток 7).[5]

Дослідження СІПРІ з проблем скорочення загроз безпеки від біологічних матеріалів

Починаючи з 2010 року щорічники Стокгольмського міжнародного інституту досліджень проблем миру (Stockholm International Peace Research Institute) включають окрему главу, що присвячується проблемам скорочення загроз безпеки від хімічних та біологічних матеріалів:

Див. також

Примітки

  1. ↑ Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсичної зброї та про їх знищення (1972)
  2. ↑ Ответные меры системы общественного здравоохранения на угрозу применения биологического и химического оружия. Руководство ВОЗ. Второе издание. Всемирная организация здравоохранения. Женева, 2004 (рос.)
  3. ↑ Приложение 3 Биологические и химические агенты//Руководство ВОЗ «Ответные меры системы общественного здравоохранения на угрозу применения биологического и химического оружия» (рос.)
  4. ↑ Список товарів подвійного використання, що можуть бути використані у створенні бактеріологічної (біологічної) та токсинної зброї, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. № 86 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 05.042012)
  5. ↑ Ответные меры системы общественного здравоохранения на угрозу применения биологического и химического оружия. Руководство ВОЗ. Второе издание. Всемирная организация здравоохранения. Женева, 2004 (рос.)

Література

  • Бактеріологічна (біологічна) зброя // Митна енциклопедія : у 3 т. / редкол.: І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін. ; Держ. НДІ мит. справи. — 2-ге вид. — Хм. : ПП Мельник А. А, 2014. — Т. 1 : А — З. — 592 с. — ISBN 978-966-346-853-2.
  • Ковтуненко О. П., Богучарський В. В., Слюсар В. І., Федоров П. М. Зброя на нетрадиційних принципах дії (стан, тенденції, принципи дії та захист від неї). — Полтава: ПВІЗ. — 2006. — C. 184—197. [1]

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Біологічна_зброя&oldid=31569636