Каждан Олександр Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Каждан Олександр Петрович
рос. Александр Петрович Каждан
Ім'я при народженнірос. Александр Пейсахович Каждан
Народився3 вересня 1922(1922-09-03)[1]
Москва, Російська СФРР[2]
Помер29 травня 1997(1997-05-29)[1] (74 роки)
Dumbarton Oaksd, Вашингтон, США[3]
Країна Російська СФРР
 СРСР
 США
Діяльністьісторик, візантолог, вірменознавець, редактор, викладач університету
Галузьісторія, візантологія і вірменознавство
Alma materБашкирський державний університет (1942)
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникКосминський Євген Олексійович
ВчителіКосминський Євген Олексійович
Відомі учніSergey Ivanovd
Знання мовросійська[1][4] і англійська[4]
ЗакладІванівський державний університет, Tula State Pedagogical Universityd, Інститут історії АН СРСР, Інститут загальної історії РАН, Византийский временник, Новый мир і Принстонський університет
ЧленствоАмериканська академія медієвістики[5]
Magnum opusОксфордський словник Візантії
ДітиДавид Каждан
Нагороди

Каждан Олександр Петрович (нар. 1922 року в Москві — пом. 1997-го у Вашингтоні) — історик-візантиніст. Закінчив історичний факультет (1942) Башкирського державного педагогічного інституту та аспірантуру (науковий керівник — Є. Космінський) Московського університету. 1946 року захистив кандидатську дисертацію на тему: «Аграрні відносини у Візантії в 13—14 ст.». Викладав у вузах міст Іваново та Тула (обидва міста в РФ). Від кінця 1950-х рр. працював у секторі візантинознавства Інституту історії АН СРСР. У 1960 році видав монографію «Село і місто у Візантії 9—10 ст. (Нариси з історії візантійського феодалізму)», а 1961-му на її основі захистив докторську дисертацію. У співавторстві з Г. Літавріним написав книгу «Нариси історії Візантії і південних слов'ян», що вийшла кількома виданнями. Досконале володіння джерелами та науковою методологією дало йому змогу відтворити широку панораму життя візантійського суспільства. В 1960-х рр. підготував низку праць з історії Візантії, середньовічного Заходу та історії християнства, в яких окреслив цілісну картину візантійської цивілізації. Його робота «Візантійська культура (10—12 ст.)» стала взірцем культорологічного синтезу.

1978 року емігрував до США. Працював у Вашингтоні у візантинознавчому центрі «Дамбартон Оукс» при Гарвардському університеті. Предметно займався агіографією, опублікував серію статей «Агіографічні замітки». Продовжував вивчати «Історію» Никити Хоніата. Створив фундаментальний 3-томний «Оксфордський словник із візантинознавства» (1991). Його останньою роботою була «Історія візантійської літератури», що вийшла у світ посмертно, 1999 року, в Греції (у 2002-му перевидана в Санкт-Петербурзі). Загалом опублікував понад 2800 наукових праць.

Твори

  • Аграрные отношения в Византии XIII–XIV вв. М., 1952;
  • Псамафийская хроника. В кн.: Две византийские хроники X века. М., 1959;
  • Деревня и город в Византии IX–X вв.: (Очерки по истории византийского феодализма). М., 1960;
  • Византийская культура (X–XI вв.). М., 1968; Книга и писатель в Византии. М., 1973;
  • Социальный состав господствующего класса в Византии XI–XII вв. М., 1974;
  • The Oxford dictionary of Byzantium, vol. 1–3. New York — Oxford, 1991;
  • Два дня из жизни Константинополя. СПб., 2002;
  • История византийской литературы (650—850 гг.). СПб., 2002.

Примітки

Література

  • Любарский Я. Н. Об авторе и истории создания этой книги. В кн.:
  • Каждан А. П. История византийской литературы (650—850 гг.). СПб., 2002; Мир Александра Каждана. СПб., 2003;
  • Чекалова А. А. Александр Петрович Каждан (1922—1997). В кн.: Портреты историков: Время и судьбы, т. 3. М., 2004.

Джерела