HD217833
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 23г 2х 43,90с |
Схилення | +55° 14′ 11,0″ |
Видима величина (V) | 6,51[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | B8/? |
показник кольору U−B | -0,55 |
яскравість B | 6,416±0,004[2] |
показник кольору B−V | -0,079±0,005[2] |
яскравість V | 6,508±0,005[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | -0,02 |
індекс m1 | 0,10 |
індекс c1 | 0,36 |
індекс Hβ | 2,69[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 6,460[2] |
Мінімальна яскравість | 6,530[2] |
Період фотометричної змінності зорі |
5,39[2] доби |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 17,29± 0,66[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 4,51 ± 0,82[2] мас |
Відстань | 723,18 світлових років 221,73 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Інші позначення | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD217833 |
HD217833 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 6,5.[1] Вона розташована на відстані близько 723,2 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас B8. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 5,39 доби в межах від Hmin= 6,53 до Hmax= 6,46.[2]
HD217833 належить до Хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію й в її зоряній атмосфері спостерігається нестача He у порівнянні з його вмістом в атмосфері Сонця.
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу наявних ліній металів становить 4105,5± 768,2 Гаус.[3]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (22h-24h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к л м ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |