Ісупов Герман Олексійович
Герман Ісупов | |
---|---|
Ім'я при народженні | Герман Олексійович Ісупов |
Народився | 27 жовтня 1934 Перм, РРФСР |
Помер | 19 січня 2001 (66 років) Львів, Україна |
Поховання | Личаківський цвинтар |
Громадянство | СРСР Україна |
Діяльність | артист балету |
Alma mater | Пермське хореографічне училище |
Нагороди | |
Герман Олексійович Ісупов (27 жовтня 1935, Перм, РРФСР — 19 січня 2001, Львів, Україна) — український радянський артист балету, прем'єр Львівського театру опери і балету імені Івана Франка. Народний артист УРСР (1975)[1].
Життєпис
У 1956 році Герман Олексійович Ісупов закінчив Пермське хореографічне училище.
Від 1963 року — у складі трупи Львівського театру опери і балету імені Івана Франка.
Головні партії: Спартак («Спартак» Хачатуряна), Ленні («Стежкою грому» Караєва), Тіль («Тіль Уленшпігель» Глєбова), Тібальд («Ромео і Джульетта» Прокоф'єва), Альберт («Жізель» Адана), Квазімодо («Есмеральда» Пуні).
Після гастролей львівського оперного театру в Кремлівському палаці з'їздів 1971 року, де були показані вистави «Три мушкетери», «Антоній і Клеопатра», «Спартак» і «Есмеральда», Герману Олексійовичу Ісупову присвоїли звання народного артиста України.
Від 1976 по 1996 рік Герман Олексійович Ісупов працює балетмейстером. У своїх постановках митець розвивав чоловічий танець. Дотримувався загалом академізму, проте розвивав свій власний своєрідний стиль. Вже у першій постановці Германа Олексійовича — балеті «Бахчисарайський фонтан» завжди «піший» герой Гирей танцює; у «Лілеї» серед народних танців з'являється адажіо в українському стилі, у «Лебединому озері» вперше у сцені балу мазурка виконуються лише на пальцях; у «Ромео і Джульєтті» в танці з мандоліною помітні сучасні акценти. Оригінальною була постановка фахівця в дусі старовинної хореографії «Слуга двох панів» — тут, зокрема, використовується прийом безпосереднього контакту танцівника із залом, коли з певною жестикуляцією чи мімікою артист звертається до публіки. До постановок Г. О. Ісупова у Львівській опері належать також «Лускунчик», досі збережена в театральній афіші комедійна вистава «Даремна обережність», в якій першу картину другого акту Ісупов відтворив за старими записами з 1920–х років однієї балерини Маріїнського театру, поновлений (із сучаснішим трактуванням) балет «Створення світу».
У хореографії Герман Ісупов іноді звертався до небалетної музики, де немає жодного сюжету, чого на Львівській балетній сцені ще не було. Відома його робота «Пори року» на музику Вівальді — хореографія, побудована на відчуттях, настроях і асоціаціях, технічно вона вільна від суворих класичних канонів, тут основну роль відіграє пластика тіла.
Германа Олексійовича Ісупова не стало в лютому 2001 року[2].
Традиції батька продовжила дочка Анастасія — солістка Львівської опери від 1992 року[3], Заслужений артист України (2017).
Примітки
- ↑ Про присвоєння звання Народний артист УРСР // Відомості Верховної Ради УРСР. Том 34. — К. Рада, 1975. — С. 144.
- ↑ Игорь Дыченко Избранник Терпсихоры [Архівовано 12 жовтня 2008 у Archive.is] // «Столичные новости». — № 5 (153). — 2001. — 6-12 лютого. (рос.)
- ↑ Бобкова Сюзанна Анастасія Ісупова: «Іноді хочеться бути лідером, іноді — слабкою жінкою, щоб чоловік носив на руках…» [Архівовано 8 березня 2017 у Wayback Machine.] // «Високий замок». — 2010. — 18 березня.
Джерела
- Ісупов Герман Олексійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 279 . — ISBN 5-88500-042-5.
- Сайко Оксана Легендарний Спартак українського балету. 27 жовтня прем'єру, а згодом балетмейстеру львівської Опери Герману Ісупову виповнилося б 75 років // Україна Молода. — № 201. — 2010. — 28 жовтня. — С. 13.
Посилання
- О. Р. Паламарчук Ісупов Герман Олексійович // ЕСУ
- Ісупов Герман Олексійович