Велогонка Миру
Велогонка Миру (англ. Peace Race, нім. Friedensfahrt, чеськ. Závod míru, слов. Preteky mieru, польск. Wyścig Pokoju, фр. Course de la Paix) — міжнародна багатоденна велосипедна гонка східноєвропейських країн радянського блоку. Її почали проводити у 1948 році газети Trybuna Ludu («Трибуна Люду»), Neues Deutschland («Нойєс Дойчланд») і Rudé právo («Руде право»). У 1985-1986 р.р. була організована також на території СРСР газетою «Правда». Традиційно проводилась у травні по кільцевому маршруту Варшава - Берлін - Прага.
Історія
У 1948 році тривало дві гонки в один і той же час: одна з Праги до Варшави, інша — з Варшави до Праги. У Празі першим фінішував Аугустин Просеник, у Варшаві — Олександр Зорич, обидва — з Югославії.
Оскільки велосипедистам із соціалістичних країн не дозволялося ставати професіоналами, це була аматорська гонка. У ній брали участь кращі велосипедисти із соціалістичних країн і гостьові команди з інших країн. Гонщики соціалістичного блоку, як правило, здобували першість, але були й винятки: у 1952 році переможцями стали Йен Стіл і британська команда British League of Racing Cyclists -— перший випадок, коли дві золоті медалі за різними номінаціями поїхали в одну країну.
Одним із переможців Велогонки Миру був Сергій Сухорученков, який згодом виграв золоту медаль в шосейній груповій гонці на Олімпійських іграх в 1980 році.
Найбільших успіхів на Велогонці Миру досягли Штеффен Веземанн з Німеччини, який виграв 5 разів, а також Ришард Шурковський з Польщі та Уве Амплер з Німеччини, які виграли гонку по 4 рази. Густав-Адольф Шур, який виграв гонку два рази, був визнаний найпопулярнішим спортсменом Німеччини у 1989 році.
У 1987 році довжина гонки в кілометрах збіглася з роком проведення. У роки холодної війни гонку називали «Тур де Франс Східного блоку».
З 1989 року, після розпаду єдиного «соціалістичного табору», чеська сторона взяла на себе організацію велогонки. До 1996 року велосипедисти змагалися лише в межах Чехії, а потім гонка повернулася на дороги Німеччини та Польщі.
Після закінчення холодної війни гонка швидко втратила значення. У 2005 році перегони були вперше пропущені, потім генеральним спонсором гонки стала компанія «Шкода», а директором — швейцарець Герберт Ноттера, президент Союзу велоспорту Швейцарії. У 2006 році була проведена 58 — остання — Велогонка Миру. Її маршрут пролягав через столиці країн: гонка стартувала 13 травня в Лінці (Австрія), перетнула Чехію і закінчилась 20 травня 2006 року в Німеччині. Надалі Велогонка Миру не проводилася через відмову її головного спонсора — автомобільного концерну «Шкода».
Список велогонок
У перегонах дуже важливе значення мав командний залік. На відміну від інших велогонок під егідою UCI, загальний командний час (за винятком декількох років в кінці 1960-х) був не сумою результатів трьох кращих гонщиків за підсумками загального підрахунку, а сумою результатів трьох кращих гонщиків (з кожної команди) на кожному етапі, незалежно від їх індивідуальної загальної класифікації. І це робило командний залік незалежним від індивідуальної гонки за жовту майку лідера.
| № | Рік | Траса | Відстань | Етапи | Переможець | Команда-переможець |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 1948 | Варшава — Прага | 1104 км | 7 | Аугустин Просеник | Польща-1 (1/9) |
| 1 | 1948 | Прага — Варшава | 842 км | 5 | Олександр Зорич | Польща-1 (2/9) |
| 2 | 1949 | Прага — Варшава | 1259 км | 8 | Ян Весели | Франція-2 |
| 3 | 1950 | Варшава — Прага | 1539 км | 9 | Віллі Емборг | Чехословаччина (1/5) |
| 4 | 1951 | Прага — Варшава | 1544 км | 9 | Кай Аллан Ольсен | Чехословаччина (2/5) |
| 5 | 1952 | Варшава — Берлін — Прага | 2135 км | 12 | Єн Стіл | Велика Британія |
| 6 | 1953 | Братислава — Берлін — Варшава | 2231 км | 12 | Крістіан Педерсен | НДР (1/10) |
| 7 | 1954 | Варшава — Берлін — Прага | 2051 км | 13 | Елуф Дальгаард | Чехословаччина (3/5) |
| 8 | 1955 | Прага — Берлін — Варшава | 2214 км | 13 | Густав Адольф Шур | Чехословаччина (4/5) |
| 9 | 1956 | Варшава — Берлін — Прага | 2212 км | 12 | Станіслав Круляк | СССР (1/20) |
| 10 | 1957 | Прага — Берлін — Варшава | 2220 км | 12 | Ненчо Христов | НДР (2/10) |
| 11 | 1958 | Варшава — Берлін — Прага | 2210 км | 12 | Піт Дамен | СССР (1/20) |
| 12 | 1959 | Берлін — Прага — Варшава | 2057 км | 13 | Густав Адольф Шур | СССР (3/20) |
| 13 | 1960 | Прага — Варшава — Берлін | 2290 км | 13 | Еріх Хаген | НДР (3/10) |
| 14 | 1961 | Варшава — Берлін — Прага | 2435 км | 13 | Юрій Меліхов | СССР (4/20) |
| 15 | 1962 | Берлін — Прага — Варшава | 2407 км | 14 | Гайнан Сайдхужин | СССР (5/20) |
| 16 | 1963 | Прага — Варшава — Берлін | 2568 км | 15 | Клаус Амплер | НДР (4/10) |
| 17 | 1964 | Варшава — Берлін — Прага | 2246 км | 14 | Ян Смолик | НДР (5/10) |
| 18 | 1965 | Берлін — Прага — Варшава | 2318 км | 15 | Геннадій Лєбєдєв | СССР (6/20) |
| 19 | 1966 | Прага — Варшава — Берлін | 2340 км | 15 | Бернард Гайот | СССР (7/20) |
| 20 | 1967 | Варшава — Берлін — Прага | 2307 км | 16 | Марсель Маес | Польща (3/9) |
| 21 | 1968 | Берлін — Прага — Варшава | 2352 км | 14 | Аксель Пешель | Польща (4/9) |
| 22 | 1969 | Варшава — Берлін | 2036 км | 15 | Жан-П'єр Дангійом | НДР (6/10) |
| 23 | 1970 | Прага — Варшава — Берлін | 1976 км | 15 | Ришард Шурковський | Польща (5/9) |
| 24 | 1971 | Варшава — Берлін — Прага | 1895 км | 14 | Ришард Шурковський | СССР (8/20) |
| 25 | 1972 | Берлін — Прага — Варшава | 2025 км | 14 | Властімил Моравек | СССР (9/20) |
| 26 | 1973 | Прага — Варшава — Берлін | 2076 км | P, 16, E | Ришард Шурковський | Польща (6/9) |
| 27 | 1974 | Варшава — Берлін — Прага | 1806 км | 14 | Станіслав Шозда | Польща (7/9) |
| 28 | 1975 | Берлін — Прага — Варшава | 1915 км | P, 13 | Ришард Шурковський | СССР (10/20) |
| 29 | 1976 | Прага — Варшава — Берлін | 1974 км | P, 14 | Ханс-Йоахим Хартник | СССР (11/20) |
| 30 | 1977 | Варшава — Берлін — Прага | 1648 км | 13 | Ааво Піккуус | СССР (12/20) |
| 31 | 1978 | Берлін — Прага — Варшава | 1796 км | P, 12 | Олександр Аверин | СССР (13/20) |
| 32 | 1979 | Прага — Варшава — Берлін | 1942 км | P, 14 | Сергій Сухорученков | СССР (14/20) |
| 33 | 1980 | Варшава — Берлін — Прага | 2095 км | P, 14 | Юрій Барінов | СССР (15/20) |
| 34 | 1981 | Берлін — Прага — Варшава | 1887 км | P, 14 | Шахід Загретдинів | СССР (16/20) |
| 35 | 1982 | Прага — Варшава — Берлін | 1941 км | P, 12 | Олаф Людвіг | НДР (7/10) |
| 36 | 1983 | Варшава — Берлін — Прага | 1899 км | P, 12 | Фальк Боден | НДР (8/10) |
| 37 | 1984 | Берлін — Прага — Варшава | 1689 км | P, 11 | Сергій Сухорученков | СССР (17/20) |
| 38 | 1985 | Прага — Москва — Варшава — Берлін | 1712 км | P, 12 | Лех П'ясецький | СССР (18/20) |
| 39 | 1986 | Київ — Варшава — Берлін — Прага | 2138 км | P, 15 | Олаф Людвіг | СССР (19/20) |
| 40 | 1987 | Берлін — Прага — Варшава | 1987 км | P, 14 | Уве Амплер | НДР (9/10) |
| 41 | 1988 | Братислава — Катовіце — Берлін | 2008 км | P, 13 | Уве Амплер | СССР (20/20) |
| 42 | 1989 | Варшава — Берлін — Прага | 1927 км | 12 | Уве Амплер | НДР (10/10) |
| 43 | 1990 | Берлін — Слушовіце — Б'єльсько-Б'яла | 1595 км | P, 11 | Ян Сворада | Чехословаччина (10/10) |
| 44 | 1991 | Прага — Варшава | 1261 км | P, 9 | Віктор Ржаксинський | Польща (8/9) |
| 45 | 1992 | Берлін — Карпач — Млада Болеслав | 1348 км | P, 9 | Штеффен Веземанн | Німеччина |
| 46 | 1993 | Табор — Нови Бор | 1342 км | P, 9 | Ярослав Білек | Чехословаччина (1/2) |
| 47 | 1994 | Табор — Трутнов | 1354 км | P, 9 | Єнс Войт | Чехословаччина (2/2) |
| 48 | 1995 | Ческе-Будєйовіце — Обервізенталь — Брно | 1379 км | P, 10 | Павло Падрнос | Польща (9/9) |
| 49 | 1996 | Брно — Живець — Лейпциг | 1703 км | P, 10 | Штеффен Веземанн | Team Telekom (1/3) |
| 50 | 1997 | Потсдам — Живець — Брно | 1629 км | P, 10 | Штеффен Веземанн | Team Telekom (2/3) |
| 51 | 1998 | Познань — Карлові Вари — Ерфурт | 1591 км | 10 | Уве Амплер | Mróz (1/3) |
| 52 | 1999 | Зноймо — Польковіце — Магдебург | 1613 км | 10 | Штеффен Веземанн | Mróz (2/3) |
| 53 | 2000 | Ганновер — Кудова-Здруй — Прага | 1608 км | 10 | Петро Вадецьки | Team Nürnberger |
| 54 | 2001 | Лодзь — Плзень — Потсдам | 1611 км | 10 | Якоб Пііл | Team Telekom (3/3) |
| 55 | 2002 | Ческе-Будєйовіце — Хемніц — Варшава | 1470 км | 10 | Анджей Сосенка | Mróz (3/3) |
| 56 | 2003 | Оломоуц — Валбжих — Ерфурт | 1552 км | 9 | Штеффен Веземанн | CCC Sprandi Polkowice |
| 57 | 2004 | Брюссель — Вроцлав — Прага | 1580 км | 9 | Мікеле Скарпоні | T-Mobile Team |
| 2005 | не проводилась | |||||
| 58 | 2006 | Лінц — Карлові Вари — Ганновер | 1297 км | 8 | Джампаоло Кеула | Unibet.com |
Рекорди гонки (не менше 3 перемог)
- За кількістю перемог:
5 перемог: Штеффен Веземанн, Німеччина
4 перемоги: Ришард Шурковський, Польща, Уве Амплер, Німеччина
8 перемог: Олаф Людвіг, НДР
3 перемоги: Ришард Шурковський, Польща
- Гірські етапи:
3 перемоги: Сергій Сухорученков, СРСР, Уве Амплер, НДР, Ярослав Білек, Чехія
- Командний залік:
20 перемог: СРСР
10 перемог: НДР
9 перемог: Польща
5 перемог: Чехословаччина
3 перемоги: Команда Mroz, Польща
- Переможці по країнам в індивідуальному заліку:
12 перемог: НДР
10 перемог: СРСР
7 перемог: Польща, Німеччина
5 перемог: Данія
4 перемоги: Чехословаччина
3 перемоги: Чехія
Посилання
Радянський спорт: Історія Велогонки Миру