Атенеум
Атенеум (Гельсінки) | |
---|---|
фін. Ateneum[1] | |
60°10′12.30456010001″ пн. ш. 24°56′38.324040100004″ сх. д. / 60.17008° пн. ш. 24.94398° сх. д. | |
Тип | художня галерея будівля музеюd[2][3] музей[4][5] і будівля[6] |
Статус спадщини | building protected by Decree 480/85 in Finlandd[3] і building protected by city pland[6][7] |
Частина від | Helsinki Railway Squared, Фінська національна галерея[4] і Rabbitd[8][9] |
Країна | Фінляндія[3][5] |
Розташування | Фінляндія , Гельсінки, |
Адреса | 00100[5][10] Kaivokatu 2, 00100 Helsinki[5] |
Архітектор | Theodor Höijerd |
Засновано | 1846 , відкритий у 1887 р. |
Відкрито | 1887 |
Відвідувачі | 400 000 осіб (2012) 410 173 осіб (2014)[12] |
Директор | [[ ]] |
Сайт | ateneum.fi |
Атенеум у Вікісховищі |
Атенеум (лат. Atheneum, тобто на честь Афіни) — найбільший художній музей Фінляндії, розташований у місті Гельсінки. У ньому демонструються твори європейських митців, широко представлено фінський живопис.
Будівля
Будівля музею розташована на майдані Раутатієнторі навпроти Центрального вокзалу. Спочатку вона призначалася для Академії мистецтв та університету мистецтв і дизайну. Проект створив архітектор Теодор Хьойєр [fi]. Скульптурне оздоблення — Карл Енеас Шьостранд [fi]. Будівництво закінчили у 1887 році. Фасад тридільний, має невеликі бічні ризаліти і великий центральний. Усі увінчані трикутними фронтонами. Пафосна буржуазна архітектура фасаду з рустом першого поверху підкреслена скульптурним декором. На центральному ризаліті — подвоєні фігури каріатид, а на рівні другого поверху (у круглих нішах) погруддя Рафаеля, Фідія та Браманте. Під фронтоном центрального ризаліту — напис золотом «При єдності і малі держави міцніють»[13].
Будівля витримана в стилі історизму, який розцінюють як найкращий зразок неоренесансу у Фінляндії.
Колекції
Підросійська Фінляндія, яка у 19 столітті була своєрідною буферною зоною між Російською імперією та Швецією, мала автономію. В цей період завершувалися процеси формування та самоідентифікації фінів як окремої нації. Частково вони відбилися і в створенні національної Академії мистецтв. Імператор Микола ІІ передав у Гельсінгфорс (так тоді називалося Гельсінки) для Товариства художників Фінляндії 18 картин. Вони поклали початок колекції Атенеума, яка згодом зростала за сприяння буржуазного уряду і була підсилена дарами та закупівлями як у іноземних, так і у вітчизняних майстрів.
Серед дарунків Атенеуму — твори російських художніків і власні твори, що подарував музею Ілля Рєпін, який провів останні роки у Фінляндії, не бажаючи повертатися до більшовицького СРСР.
Колекція музею має декілька творів уславлених майстрів, хоча й поступається колекціям сусідніх держав (Ермітаж або Національний музей Швеції у Стокгольмі за кількістю шедеврів перевищують Атенеум через те, що формувалися у супердержавах-імперіях). Але Атенеум має своє обличчя, яке формують твори митців, серед яких:
- Акселі Галлен-Каллела
- Альберт Едельфельт
- Франсіско Гойя
- Едґар Деґа
- Поль Гоген («Міст Естатік»)
- Поль Сезанн
- Вінсент ван Гог
- Амедео Модільяні (портрет Леопольда Сюрважа)
- Едвард Мунк (портрет Густава Шифера)
- Іван Шишкін
- Василь Полєнов
- Ісаак Левітан
- Марк Шагал («Лютнист») та інші.
Галерея
Твори Рєпіна
-
Елизавета Званцева, 1889 р.
-
Автопортрет з Нордман-Северовою
-
Микола Мурашко
-
Нордман-Северова, 1900 р.
Пейзажі
-
Худ. Густав Вернер Хольмберг, «Шляхом до Хямесе»
-
Худ.П. Гоген, Махана Маа ІІ, 1892 р.
-
Худ. П. Гоген, пейзаж на о. Домінік, 1903 р.
Твори Галлен-Каллела
-
Прокльони Куллерво, 1899 р.
-
Ковалі кують скарб Сампо
-
Автопортрет
-
Мати Леммінкайнена, 1897 р.
Примітки
- ↑ NLS Geographic Names Register — National Land Survey of Finland.
- ↑ охоронювана будівля у Rakennusperintörekisteri
- ↑ а б в https://www.kyppi.fi/palveluikkuna/rapea/read/asp/r_kohde_det.aspx?KOHDE_ID=200005
- ↑ а б Finnish Museum Statistics — Агентство культурної спадщини Фінляндії.
- ↑ а б в г д http://www.museot.fi/museohaku/index.php?museo_id=21094
- ↑ а б в Buildings Protected by Detailed Plans of the City of Helsinki
- ↑ https://kartta.hel.fi/Applications/Rekisteri/cg_planReportMap.aspx?PlanId=9972
- ↑ https://kartta.hel.fi/paikkatietohakemisto/pth/?id=386
- ↑ https://kartta.hel.fi/paikkatietohakemisto/pth/?id=273
- ↑ https://kartta.hel.fi/paikkatietohakemisto/pth/?id=143
- ↑ https://kartta.hel.fi/paikkatietohakemisto/pth/?id=278
- ↑ Finnish Museum Statistics 2014 — Museiverket, 2015. — ISSN 1798-4580
- ↑ Перша частина вислову римского історика Гая Саллюстія Кріспа: «Concordia parvae res crescent, discordia maximae dilabintur» — «При єдності і малі держави міцніють, а через розбрат і великі руйнуються»