Шилівка (Полтавський район)
| село Шилівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Полтавська область |
| Район | Решетилівський |
| Рада | Шилівська сільська рада |
| Код КАТОТТГ | UA53080390790019546 |
| Облікова картка | Шилівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1666 року |
| Населення | 443 |
| Поштовий індекс | 38430 |
| Телефонний код | +380 5363 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′25″ пн. ш. 33°51′07″ сх. д. / 49.57361° пн. ш. 33.85194° сх. д.Координати: 49°34′25″ пн. ш. 33°51′07″ сх. д. / 49.57361° пн. ш. 33.85194° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
80 м |
| Водойми | р. Псел |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 38430, с. Шилівка |
| Карта | |
  Шилівка | |
 Шилівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ши́лівка — село в Україні, в Решетилівському районі Полтавської області. Населення становить 443 осіб. Орган місцевого самоврядування — Шилівська сільська рада.
Географія
Село Шилівка знаходиться на лівому березі річки Псел, в місці впадання в неї річки Саврай, нижче за течією на відстані 4 км розташоване село Паненки, на протилежному березі — село Підгір'я (Великобагачанський район). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.
Історія
За переказами село Шилівка заснована козаком Шило наприкінці XVI — на початку XVII століття. Козаки на прізвище Шило знані за Реєстром Війська Запорізького 1649 року.
Вперше Шилівка у писемних джерелах згадується під 1666 роком у Малоросійських Переписних книгах 1666 року як село у складі Остап'євської сотні Миргородського полку.
За даними на 1859 рік у козацькому селі Хорольського повіту Полтавської губернії мешкало 1370 особи (634 чоловічої статі та 736 — жіночої), налічувалось 173 дворових господарства, існувала православна церква[1].
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Калениківської волості мешкало 1300 осіб, налічувалось 189 дворових господарств, існували православна церква, постоялий будинок, 2 кузні, 20 вітряних млинів[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1388 осіб (701 чоловічої статі та 687 — жіночої), з яких 1386 — православної віри[3].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 697 жителів села[4].
Економіка
- ПП «Колос».
- База відпочинку «Тепловозоремонтник» (ПТРЗ).
Об'єкти соціальної сфери
- Школа І-ІІ ст.
- Будинок культури.
Відомі люди
У поселенні народились:
- Арендаренко Іван Іванович (нар.1921 — † 2013) — Герой Радянського Союзу.[5]
- Мегелик Дмитро Тихонович (1924—1985) — український письменник, журналіст.
Примітки
- ↑ рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 4382)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-177. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Шилівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ (рос.) Сайт "Герои страны".
Посилання
 |
У Вікісловнику є сторінка Шилівка. |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
