Філіпп II (римський імператор)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Божественний
Філіпп IІ

лат. Marcus Iulius Severus Philippus
Погруддя Філіппа Молодшого у Національному археологічному музеї, Венеція
Імператор
Правління 247249
Попередник Філіпп I
Наступник Децій
Біографічні дані
Народження 237
Смерть 249
Рим, Римська імперія
Батько Філіпп I Араб
Мати Марція Отацилія Севера
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марк Ю́лій Севе́р Філі́пп (лат. Marcus Iulius Severus Philippus; 237 — 249), також відомий як Божественний Філіпп II або Філіпп Моло́дший — римський імператор у 247249 роках, що правив під час кризи III століття. Був формальним співправителем свого батька, імператора Філіппа I. Отримав титул цезаря у віці 7 років та титул августа — у 10 років.

Біографія

Народився в сім'ї Філіппа I Араба (до того, як той став імператором) та його жінки, Отацілії Севери. Мати його походила з відомої плебейської родини, а батько був римським громадянином родом з провінції Аравія Петрейська. Також, згідно з нумізматичними джерелами, Філіпп-молодший мав сестру, Юлію Северу (або Северіну), та брата, Квінта Філіппа Севера.

Після того, як Філіпп-старший став імператором у 244 році, його сину одразу було надано титул цезаря. А вже в 247 році Філіпп ІІ спочатку обійняв посаду консула, а згодом прийняв титул августа та став співправителем свого батька. Саме цього року відзначалася тисячна річниця з дня заснування Риму.

З 248 року Філіпп Араб вів боротьбу з кількома претендентами на престол. Зрештою в 249 році він загинув у битві з Децієм, який став новим імператором. Відомості про смерть Філіппа Молодшого в античних авторів різняться. Згідно з однією з версій, він загинув під Вероною разом зі своїм батьком[1]. За іншими джерелами, тільки-но відомості про поразку Філіппа досягли Риму, його сина було вбито преторианцями[2]. Після смерті батько та син були обожнені Сенатом[3][4].

Примітки

  1. Зосим. Нова історія. I. 22.
  2. Аврелій Віктор. Про цезарів. XXVIII. 11.
  3. Флавій Євтропій. Історія від заснування міста. IX. 3.
  4. Циркин, 2009, с. 321.

Джерела