Шипшина сиза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шипшина сиза

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Евдикоти (Eudicots)
Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Триба: Roseae
Рід: Шипшина (Rosa)
Вид: Шипшина сиза
Rosa glauca
Pourr., 1788
Синоніми
Rosa ferruginea Vill.
Rosa glaucescens Wulfen
Rosa ilseana Crép.
Rosa livida Host
Rosa lurida Andrews
Rosa rubicunda Haller f.
Rosa rubrifolia Vill.
Посилання
Вікісховище: Rosa glauca
Віківиди: Rosa glauca
EOL: 240473
IPNI: 732629-1
ITIS: 520236
NCBI: 74637

Шипшина сиза[1][2] (Rosa glauca) — вид рослин з родини розових (Rosaceae); поширений у Європі крім півночі.

Опис

плоди

Кущ 1–4 метрів. Стебла прямі, червонуваті. Колючки нечисленні, тонкі, злегка зігнуті. Листки з 5–7 листочків, які 32–51 × 20–26 мм, від яйцювато-еліптичних до яйцюватих, гострі, голі, сірувато-зелені з червонуватими або пурпурними тонами; ніжка й ребро листка голі з короткими, прямими або дещо вигнутими колючками; прилистки 17–30 × (7)9–13 мм. Квіток (1)3–7(10), у щиткових суцвіттях; приквітків 0–1(2), 14–19(22) × 8–12 мм; квітконіжки 6–12(16) мм. Чашолистки (17)20–24(29) × 2–3(4) мм, ланцетні. Віночок діаметром 20–22 мм; пелюстки 11–13 × ≈ 10 мм, низько вирізані або цілі, насичено-рожеві. Плід червоний, від субкулястого до урноподібного, голий, рідко щетинний біля основи, (6)9–14 × (6)8–11 мм[3]. 2n=35[4]. 2n = 28[5].

Поширення

Поширений у Європі крім півночі; інтродукований на північ Європи, схід Канади й США[6][7][8].

В Україні вид зростає У Прикарпатті та Лісостепу[2].

Використання

Вирощується як декоративна в садах і парках.

Джерела

  1. Rosa glauca // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 172.
  3. Flora Vascular. Процитовано 30.08.2020. (ісп.)
  4. Bojnanský V., Fargašová A. Atlas of Seeds and Fruits of Central and East-European Flora. — Springer Science & Business Media, 2007. — С. 255, 257. (англ.)
  5. Flora of North America. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  7. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 30.08.2020. (англ.)
  8. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 30.08.2020. (англ.)