HD202444
Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
---|---|
Сузір'я | |
Пряме піднесення | 21г 14х 47,46с |
Схилення | +38° 2′ 42,9″ |
Видима величина (V) | 3,74[1] |
Характеристики | |
Спектральний клас | F0/? |
показник кольору U−B | 0,02 |
яскравість B | 4,215±0,002[2] |
показник кольору B−V | 0,393±0,004[2] |
яскравість V | 3,784±0,002[2] |
Тип змінності | |
Дані фотометрії Стрьомґрена | |
колір b−y | 0,26 |
індекс m1 | 0,17 |
індекс c1 | 0,61 |
індекс Hβ | 2,68[1] |
Дані фотометрії Гіппаркос | |
Максимальна яскравість | 3,820[2] |
Мінімальна яскравість | 3,830[2] |
Астрометрія | |
Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 195,74± 0,45[2] мас/рік |
Паралакс (π) | 47,80 ± 0,61[2] мас |
Відстань | 68,23 світлових років 20,92 парсек |
Подробиці | |
Маса | M☉ |
Обертання | Vsin(i)=110[3]км/сек |
Інші позначення | |
*ta Cyg A,
HD 202444, HIP 104887, HR 8130, BD+37 4240 | |
Посилання | |
SIMBAD | дані для HD202444 |
HD202444 — подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,8.[1] Вона розташована на відстані близько 68,2 світлових років від Сонця.[2]
Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас F0. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.
Зоря HD202444 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=110км/сек.[3]
Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 24,0± 1,0 Гаус.[4]
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік магнітних хімічно пекулярних зір
- Перелік хімічно пекулярних зір (20h-22h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
- ↑ а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
- ↑ Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |