HD202444

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
HD202444
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 21г 14х 47,46с
Схилення +38°  2′ 42,9″
Видима величина (V) 3,74[1]
Характеристики
Спектральний клас F0/?
показник кольору U−B 0,02
яскравість B 4,215±0,002[2]
показник кольору B−V 0,393±0,004[2]
яскравість V 3,784±0,002[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,26
індекс m1 0,17
індекс c1 0,61
індекс Hβ 2,68[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 3,820[2]
Мінімальна яскравість 3,830[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 195,74± 0,45[2] мас/рік

за схиленням: 410,02± 0,51[2] мас/рік

Паралакс (π) 47,80 ± 0,61[2] мас
Відстань 68,23 світлових років
20,92 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=110[3]км/сек
Інші позначення
*ta Cyg A,

HD 202444, HIP 104887, HR  8130,

BD+37 4240
Посилання
SIMBADдані для HD202444

HD202444подвійна зоря. Ця подвійна система має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 3,8.[1] Вона розташована на відстані близько 68,2 світлових років від Сонця.[2]

Подвійна зоря

[ред. | ред. код]

Головна зоря цієї системи належить до хімічно пекулярних зір й має спектральний клас F0. В той же час спектральний клас іншої компоненти залишається ще не визначеним.

Фізичні характеристики

[ред. | ред. код]

Зоря HD202444 обертається досить швидко навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)=110км/сек.[3]



Магнітне поле

[ред. | ред. код]

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 24,0± 1,0 Гаус.[4]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631